Про життя і смерть

Ніч. День. За гранню прожитих років, Без балачок і без дзвінків. Трухлявієш неначе пень. Ден...

Навесні сніги розтали, йде зима у небуття, По гілках живильним соком потекло нове життя.Прокидаєтьс...

Пік творчих злетів, визнання і слави. Горів, неначе зіронька яскрава. Любив життя. Співав на радість людям.

З давніх пір відомо людям – дим не буде без вогню. Я прошу, а інший судить – ...

Олень, сховавшись від мисливців, у виноградних ліг кущах.

Великий театр життя – жива декорація сцени. Тут наші думки і чуття у сильних руках Мельпом...

Тягнув дід з лісу хмизу в’язку, в дорозі притомився вщент...

Стоходом* лине місяць вповні, занурюючи в срібні сни ...

Готуватись. До Різдва, чи до війни. Якось так змішалось все докупи. Чи ігристе буде у ціні? А чи сірники, свічки і крупи?

Змії́ невмисно малюка вкусити прийшлося – наступив на неї він.

...мораль: хай як людина судить, на світі є ще Божий суд.

ЖалОба, сум’яттЯ в моїй душі, І сліз гірких вже вилилось без міри. Як боляче… І досі я не вірю… І плачу, і пишу сумні вірші.

Як з Ту́ру йти на Заболо́ття, у лісі є трясовина

Дубовий ідол Перуну́ і товстий Водяник лежали вдвох в обіймах сну...

Ти, яворе, мене переживеш. Я вже підтоптаний, твоя ж гіллячка одненька всохла.

Оле́нь поранений і ледь живий упав серед високої трави.

Орел могутніх два крила розправив, та за мить стріла...

Пів світу горить, пів світу тоне, вірус злішає, погода псується, чотири вершники підстьобують коней, а люди на все забили ... Песимісти чекають близького А...

Я ображався на Творця, коли не мав чобіт, Поки не здибав молодця, що зовсім був без ніг. Омар Хайям

Під тином лежать мертві люди. Це — голод… Почався терор. Ходили по хатах іуди, Гадюче нашестя потвор.

Філософствування на тему "про головне". Складний вірш. І структуровано, і змістовно

Ми йшли удвох, жнива осиротіли, а фатум вже стеріг…

– Що ти забрала, Смерть? – На небесах світило. – Коли? – Тоді, як день світав у небесах.

Складний сенсово і структуровано філософський твір про головне... Андеграунд

Складний філософський вірш, десь роздум спустошеної душі

Філософське осмислення одвічної теми воскресіння

Земная жизнь — всего лишь миг, А дальше, за чертою — вечность… Ты счастья в жизни не постиг, Ушёл навеки в бесконечность....

Філософський вірш-роздум про сьогодення і вічність

Знову терен наснився густий На дорозі, дорозі до тебе. Ти стоїш там, такий молодий, Там, де шлях мій єднається з небом.

Плід падає у тиші незбагненній, де я стою, де ночі небосхил,