Життєва історія кленового листочка — Філософський вірш
© Валентина КрасновидНавесні сніги розтали, йде зима у небуття, По гілках живильним соком потекло нове життя.Прокидаєтьс...
Навесні сніги розтали, йде зима у небуття, По гілках живильним соком потекло нове життя.Прокидаєтьс...
Пік творчих злетів, визнання і слави.
Горів, неначе зіронька яскрава.
Любив життя. Співав на радість людям.
З давніх пір відомо людям –
дим не буде без вогню.
Я прошу, а інший судить –
...
Олень, сховавшись від мисливців,
у виноградних ліг кущах.
Великий театр життя –
жива декорація сцени.
Тут наші думки і чуття
у сильних руках Мельпом...
Тягнув дід з лісу хмизу в’язку,
в дорозі притомився вщент...
Стоходом* лине місяць вповні,
занурюючи в срібні сни ...
Готуватись. До Різдва, чи до війни.
Якось так змішалось все докупи.
Чи ігристе буде у ціні?
А чи сірники, свічки і крупи?
Змії́ невмисно малюка вкусити
прийшлося – наступив на неї він.
...мораль: хай як людина судить,
на світі є ще Божий суд.
ЖалОба, сум’яттЯ в моїй душі,
І сліз гірких вже вилилось без міри.
Як боляче… І досі я не вірю…
І плачу, і пишу сумні вірші.
Як з Ту́ру йти на Заболо́ття,
у лісі є трясовина
Дубовий ідол Перуну́
і товстий Водяник
лежали вдвох в обіймах сну...
Ти, яворе, мене переживеш.
Я вже підтоптаний, твоя ж гіллячка
одненька всохла.
Оле́нь поранений і ледь живий
упав серед високої трави.
Орел могутніх два крила
розправив, та за мить стріла...
Пів світу горить, пів світу тоне, вірус злішає, погода псується, чотири вершники підстьобують коней, а люди на все забили ... Песимісти чекають близького Армагедону, а оптимісти надіються, що на їхній вік світу вистачить, і вони помруть раніше, ніж настане тотальний кабздець....
Я ображався на Творця,
коли не мав чобіт,
Поки не здибав молодця,
що зовсім був без ніг.
Омар Хайям
ПРОКЛЯТТЯ
Під тином лежать мертві люди.
Це — голод… Почався терор.
Ходили по хатах іуди,
Гадюче нашестя потвор.
Філософствування на тему "про головне". Складний вірш. І структуровано, і змістовно
Ми йшли удвох, жнива осиротіли,
а фатум вже стеріг…
– Що ти забрала, Смерть? – На небесах світило.
– Коли? – Тоді, як день світав у небесах.
Складний сенсово і структуровано філософський твір про головне... Андеграунд
Складний філософський вірш, десь роздум спустошеної душі
Філософське осмислення одвічної теми воскресіння
Земная жизнь — всего лишь миг,
А дальше, за чертою — вечность…
Ты счастья в жизни не постиг,
Ушёл навеки в бесконечность....
Філософський вірш-роздум про сьогодення і вічність
Знову терен наснився густий
На дорозі, дорозі до тебе.
Ти стоїш там, такий молодий,
Там, де шлях мій єднається з небом.
Плід падає у тиші незбагненній,
де я стою, де ночі небосхил,
Трохи сумний філософський вірш - роздум про головне...