Життєва історія кленового листочка — Філософський вірш
© Валентина КрасновидНавесні сніги розтали, йде зима у небуття, По гілках живильним соком потекло нове життя.Прокидаєтьс...
Навесні сніги розтали, йде зима у небуття, По гілках живильним соком потекло нове життя.Прокидаєтьс...
Пік творчих злетів, визнання і слави. Горів, неначе зіронька яскрава. Любив життя. Співав на радість людям.
З давніх пір відомо людям – дим не буде без вогню. Я прошу, а інший судить – ...
Олень, сховавшись від мисливців, у виноградних ліг кущах.
Великий театр життя – жива декорація сцени. Тут наші думки і чуття у сильних руках Мельпом...
Тягнув дід з лісу хмизу в’язку, в дорозі притомився вщент...
Стоходом* лине місяць вповні, занурюючи в срібні сни ...
Готуватись. До Різдва, чи до війни. Якось так змішалось все докупи. Чи ігристе буде у ціні? А чи сірники, свічки і крупи?
Змії́ невмисно малюка вкусити прийшлося – наступив на неї він.
...мораль: хай як людина судить, на світі є ще Божий суд.
ЖалОба, сум’яттЯ в моїй душі, І сліз гірких вже вилилось без міри. Як боляче… І досі я не вірю… І плачу, і пишу сумні вірші.
Як з Ту́ру йти на Заболо́ття, у лісі є трясовина
Дубовий ідол Перуну́ і товстий Водяник лежали вдвох в обіймах сну...
Ти, яворе, мене переживеш. Я вже підтоптаний, твоя ж гіллячка одненька всохла.
Оле́нь поранений і ледь живий упав серед високої трави.
Орел могутніх два крила розправив, та за мить стріла...
Пів світу горить, пів світу тоне, вірус злішає, погода псується, чотири вершники підстьобують коней, а люди на все забили ... Песимісти чекають близького А...
Я ображався на Творця, коли не мав чобіт, Поки не здибав молодця, що зовсім був без ніг. Омар Хайям
Під тином лежать мертві люди. Це — голод… Почався терор. Ходили по хатах іуди, Гадюче нашестя потвор.
Філософствування на тему "про головне". Складний вірш. І структуровано, і змістовно
Ми йшли удвох, жнива осиротіли, а фатум вже стеріг…
– Що ти забрала, Смерть? – На небесах світило. – Коли? – Тоді, як день світав у небесах.
Складний сенсово і структуровано філософський твір про головне... Андеграунд
Складний філософський вірш, десь роздум спустошеної душі
Філософське осмислення одвічної теми воскресіння
Земная жизнь — всего лишь миг, А дальше, за чертою — вечность… Ты счастья в жизни не постиг, Ушёл навеки в бесконечность....
Філософський вірш-роздум про сьогодення і вічність
Знову терен наснився густий На дорозі, дорозі до тебе. Ти стоїш там, такий молодий, Там, де шлях мій єднається з небом.
Плід падає у тиші незбагненній, де я стою, де ночі небосхил,
Трохи сумний філософський вірш - роздум про головне...