Капітанська дочка
Твір-рецензія
«Капітанська дочка» – один з найвідоміших творів Олександра Сергійовича Пушкіна. Автором були пророблені колосальні праці, які тривали цілі роки, адже в історичному романі досить достовірно вказані всі дати і факти з існуючого в реальності повстання Омеляна Пугачова. Пушкін намагався знайти живих очевидців події. Він хотів донести до читача все саме так, як це відбувалося насправді.
Як на мене, Савельйович, який представлений читачеві персонажем, виконуючим роль слуги, є найбільш відданою людиною, котру по-людськи шкода. Йому стільки всього довелося пережити, його доля була нелегка. Але, незважаючи на це, він зміг не тільки мужньо пройти всі випробування і страждання, але і зберегти свій вільний характер. Прямолінійність ж головного героя Петра Гриньова і його нерозсудливість не тільки допомагають вижити, а й змінитися в кращу сторону. Любов здатна творити чудеса.
Автор вміло демонструє мінливість людини і його душі. На перших сторінках роману читач створює свої образи героїв, які з кожною прочитаною сторінкою поступово починають змінюватися. У когось він стає позитивним, у інших навпаки – негативним. А зворушливі і по-справжньому життєві моменти і барвисті описи місць роблять роман просто до неможливості цікавим і захоплюючим.
Історичні факти прекрасно доповнені різними висловлюваннями і репліками, створюючи з сухої інформації цікаву історію. Відданість і благородство, любов і зради – в романі є все, що потрібно для того, щоб розтопити навіть найхолодніше серце читача.
«Капітанська дочка» Пушкіна удостоєна безлічі нагород, і неспроста. Це дійсно цікавий і захоплюючий роман, який хочеться перечитувати знову, знову і знову.