21.11.2018 18:47
Без обмежень
30 views
Rating 0 | 0 users
 © Завадович Роман

Миколаїв дарунок

Довго в ніч я ждав на Миколая, 

слухав, чи санки вже не риплять, 

чи не тупає весела зграя білих, 

мов сніжинки, ангелят.


Ждав я довго, ждав і не діждався, 

і не знаю сам, коли заснув, 

аж до ранку спав, не прокидався, 

хоч, здається, кожний шелест чув.


Аж оце уранці прокидаюсь

і очам не вірю я своїм…

О, спасибі, добрий Миколаю, 

що з дарунком Ти зайшов в наш дім!


Не санками, видно, Ти приїхав, 

оленів лишивши у раю, 

а в ракеті безшелесно, тихо

у кімнату прилетів мою.


І в дарунок Ти поклав на ліжку

не багато нам березових різок, 

а барвисту українську книжку, 

повну найчудовіших казок.


Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Микола Щасливий

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо