Комета Чурюмова – Герасименко
Комета Чурюмова – Герасименко (67P/Churyumov–Gerasimenko) була відкрита в 1969 році українськими астрономами Климом Чурюмовим і Світланою Герасименко. Має розміри 4, 1 × 3, 2 × 1, 3 км. Ядро має неправильну форму і складається з двох скріплених між собою частин. Така форма, можливо, пов`язана зі злиттям двох різних небесних тіл. Період обертання комети – 6.6 років, маса ядра – приблизно 1013 кг, об’єм – 25 км3.
Для вивчення комети в 2004 році Європейським космічним агентством (у співпраці з НАСА) був запущений космічний зонт «Розетта», зі спускним апаратом «Філе» на борту. 12 листопада 2014 року була проведена перше в світі м`яка посадка апарата на поверхню комети. Хоча модуль «Філе» працював на поверхні комети менше місяця, але отримані від нього дані мають величезну наукову цінність. Уже перші результати спростували сформовані уявлення вчених по кометах. Виявилося, що ядро комети Чурюмова – Герасименко складається не повністю з льоду різних речовин, як передбачалося раніше, а з цементованих частинок пилу. Таким чином, комету правильніше називати не космічним айсбергом, а завмерлим пиловим тілом із середньою густиною 0, 47 г/см ³, так як вона має пористу структуру, де 80% її об’єму складається з порожнечі. Хоча лід теж присутній – займає близько 25% від об’єму.
Сенсаційними стали дані про виявлення на кометі води з іншими, ніж на Землі, характеристиками. На кометі вода містить набагато більше дейтерію, ніж вода на нашій планеті. А це суперечить поширеній точці зору, що воду на Землю занесли саме комети. Також на кометі Чурюмова – Герасименко був знайдений гліцин та інші складні органічні сполуки. Фактично вона «оснащена» усіма вихідними матеріалами, такими як вода, вуглець, метан і аміак, необхідними для утворення більш складних органічних молекул. Вчені припускають, що їх дійсно могли доставити на Землю саме комети, поклавши початок виникненню життя.
Мас-спектрометр, який був встановлений на борту космічного апарату «Розетта» протягом двох років вивчав склад пилу комети, викинутого з її ядра. Виявилося, що в кожній частинці пилу діаметром від 0, 05 до 1 мм близько 50% маси приходиться на вуглецеву речовину, а друга половина складається з безводних силікатів. Ці дані підтверджують той факт, що комети належать до числа найбільш багатих вуглецем об`єктів Сонячної системи.
Подальше вивчення складу комет дозволить вченим краще зрозуміти процеси формування об`єктів Сонячної системи.