09.02.2013 18:47
для всіх
197
    
  3 | 3  
 © Оля Стасюк

Торпеди

Торпеди

з рубрики / циклу «Осінні барви дощові»

Не посилайте у небо торпеди.

Небо – для мрій і для загадок міст.

Ви ще пораните там Андромеду.

Гідрі зірковій запалите хвіст.

Будуть втікати чарівні комети,

Не прилетять до дітей гарні сни.

Ви ще зачепите іншу планету

І розіб’єте безмежжя весни..

Не посилайте у небо торпеди.

Не обгортайте це небо у зло!

Може, летітиме зранений лебідь.

А ви доб’єте його у крило.

Чи журавлі розливатимуть осінь,

Жайворон сіяти літо буде…

Може, торпеда на чисті покоси

З свистом гарячим раптово впаде.

Бачите – небо. Замріяне небо.

Чисте, як вічність, як вірність і хист.

Не посилайте у небо торпеди.

Небо – для мрій і для загадок міст.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.02.2013 20:46  Сашко Новік => © 

а що нам. хай будуть торпеди))) небо ж замріяне. і можна з океаном сплутати) гарно

 10.02.2013 19:27  Світлана Рачинська 

Я уявила Вас янголом, що так трепетно захищає мрії в образі неба) Ніжно...!

 10.02.2013 17:42  Тетяна Чорновіл => © 

Не будемо посилати! :)) Вмовила! Гарний замріяний вірш!

 10.02.2013 10:52  Каранда Галина => © 

Олю,. дуже класно! 

 09.02.2013 20:13  Чернуха Любов => © 

Ой, заплутали мене з торпедами, їх же наче в морі випускають, а в небо і дійсно не треба!