Кімната моєї подруги
Батьки моєї подруги, Вікторії, дозволили їй самій вибрати, якою вона хоче бачити свою кімнату. Тоді Віка попросила моєї поради і ми з нею разом стали думати, планувати і мріяти. Ми шукали відповідний колір для кімнати, думали про її планування.
Тато Віки відвіз нас в магазин, щоб ми підібрали відповідні шпалери. Ми довго шукали і вирішили вибрати рожеві з намальованими на них ніжними, маленькими блакитними квіточками і різнокольоровими метеликами, що наче живі літатимуть по стіні. Віка, як тільки побачила їх, відразу сказала, що хоче саме їх. По дорозі додому ми тільки і мріяли, як будуть красиво виглядати ці шпалери. А тато подруги пообіцяв, що купить ламінат на підлогу під колір стін.
Після цієї події закипіла робота. Ми переглянули десятки каталогів, поки не знайшли саме такі меблі, що підходили б до обраного стилю кімнати. Батьки моєї подруги запросили ремонтну бригаду. І вже через кілька тижнів кімнати була готова. Ми з Вікторією з нетерпінням очікували цієї події. Навіть вирішено було влаштувати невеличке свято з чаєм і тортом.
Як нам хотілося подивитися на ті зміни, що відбулися після ремонту. Адже Вікин тато категорично заборонив нам навіть наближатися до її кімнаті до завершення. І ось, в дев`ятій ранку ми всі зібралися. Віка і її мама приїхали з дачі, де жили під час ремонту. Настав момент, який був і тривожний, і радісний: ми зайшли в кімнату моєї подруги.
Звичайно, не все, що ми вигадали, вийшло зробити працівникам. Це вже згодом за столом розповідав батько Віки. Але те, що ми побачили, нам дуже-дуже сподобалося. Двері і вікна в кімнаті були зроблені з колонами, тому приміщення нагадувало частину замку, де жила принцеса. Меблів було мало, вірніше, так здавалося, адже шафа-купе була на всю довжину і зливалася зі стіною. Її величезні двері були дзеркальними, від чого приміщення стало світлішим та наче більшим. На підлозі лежав м`який ворсистий блакитний килим. Рожеві гардини були такими легкими, що порхали від подуву вітру, що линув від розчиненого вікна. Кімната була просто чудова!