31.08.2012 11:10
for all
4394 views
    
rating 5 | 11 usr.
 © Зав`ялова Валентина

Пам`яті подруги

На фото – усміх. А серце cуму

Тонка крижинка холодить.

І не злетять вже довгі вії,

Не бризне вже очей блакить.


А як чекала, сподівалась,

Нарешті щастя й мені дісталось,  

І в котрий раз вже, як на лихо,

Нема любові – примарна втіха.


Її нема. Самотня жінка…

На кладовищі жовклі квіти,

А в мережах живе сторінка:

Хочу кохати, хочу зустріти…



Харків, Серпень 2012 р.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 04.09.2012 10:10  © ... => Деркач Олександр 

Дякую, Олександре! 

 01.09.2012 23:08  © ... 

Дякую за відгук 

 01.09.2012 23:06  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую за відгук. 

 01.09.2012 23:05  © ... => Ем Скитаній 

Дякую за відгук. 

 01.09.2012 23:04  © ... => Недрукована 

Дякую. 

 01.09.2012 23:03  © ... => Ірина Затинейко-Михалевич 

Дякую. 

 01.09.2012 23:03  © ... => Лідія Яр 

Дякую. 

 31.08.2012 15:30  Лідія Яр => © 

гарно. сумно... 

 31.08.2012 15:04  Ірина Затинейко-Миха... 

моторошно від поезії...ці мережі - їм байдуже, де знаходяться їх автори сторінок...живуть собі і далі, посміхаючись світлинами...пригадався наш дорогий пан Тарас Іванів...його поезії читаю-перечитую-надихаюсь ними...
прийміть співчуття... 

 31.08.2012 14:25  Недрукована => © 

Вічна пам’ять 

 31.08.2012 14:02  Ем Скитаній 

так...сумно... 

 31.08.2012 11:41  Деркач Олександр => © 

...і кожного є своя сторінка у Книзі Життя 

 31.08.2012 11:21  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже сумно... Згадалось своє.... 

 31.08.2012 11:12  Микола Щасливий => © 

Колись передачу бачив на цю тему. Деякі рідні ведуть навіть сторінки своїх померлих близьких, щоб вони наче продовжували жити.