11.05.2021 21:32
for all
979 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Поліанна М

Видатний український учений-механік С. П. Тимошенко

Видатний український учений-механік С. П. Тимошенко

Степан Прокопович Тимошенко – український і американський учений-механік. Вніс значний вклад в розвиток теорії пружності. Іноземний член АН СРСР. Професор Мічиганського і Стенфордського університетів. Один із засновників Національної академії наук України.

Біографія

С. П. Тимошенко народився 23 грудня 1878 р. в селі Шпотівка Чернігівської губернії в родині землеміра, пізніше його батько став господарем невеликого маєтку. Отримав середню освіту в Роменському реальному училищі. Серед його однокласників був майбутній віце-президент АН СРСР Абрам Йоффе.

З 1896 по 1901 рік навчався в Петербурзькому інституті шляхів сполучення. Закінчивши інститут, залишився в ньому в якості асистента механічної лабораторії. У 1901 році здійснив перше закордонне відрядження – в Париж, після повернення з якого був покликаний на військову службу на якій пробув один рік. Служив в саперному батальйоні.

У 1903 році Тимошенко перейшов працювати в механічну лабораторію Петербурзького політехнічного інституту. Після революційних подій 1905 року Степан Прокопович їде в друге відрядження, але вже в Німеччину. Працював в Геттінгенському університеті у німецького механіка Л. Прандтля.

У 1906 році за рекомендацією В. Л. Кирпичева Степан Прокопович переїжджає до Києва, де стає професором на кафедрі опору матеріалів у Київському політехнічному інституті. У 1908 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня ад`юнкта. У 1909 році його обрали деканом інженерного відділення. У 1911 році був звільнений із-за студентських хвилювань.

У 1917 році був відряджений знову до Києва, де бере участь в організації Української академії наук під керівництвом Володимира Івановича Вернадського і стає одним з перших її академіків. Організатор і перший директор Інституту технічної механіки. Відновлюється в званні професора Київського політехнічного інституту.

Восени 1919 року до Києва увійшли війська Денікіна. УАН призупинила роботу, і Степан Прокопович прийняв рішення виїхати за кордон. У березні 1920 року він разом з сім`єю добрався до Белграда. У квітні 1920 року він став професором на кафедрі опору матеріалів у Вищій технічній школі в Загребі.

У 1922 році Тимошенко переїхав в США, отримавши запрошення від свого колишнього студента Зелова. Він влаштовується на роботу в компанію, яка займалася усуненням вібрації в машинах і механізмах, президентом якої був російський інженер Акімов. Але через фінансові труднощі фірми це співробітництво тривало недовго, і Степану Прокоповичу довелося звільнитися. В 1923-1927 працював в дослідному відділі компанії «Вестінгауз. Працював на посаді інженера.

З 1927 року – професор на кафедрі механіки Мічіганського університету в місті Енн-Арбор на кафедрі прикладної механіки. У 1928 році був обраний членом-кореспондентом АН СРСР. У 1929 році організував літню школу при Мічиганському університеті з механіки для дипломованих фахівців. В університеті пропрацював 6 років до 1934 року, після звільнення здійснив туристичну поїздку країнами Близького Сходу, Африки та Європи. Відвідав, зокрема, Грецію, Італію, Францію, Польщу, Югославію, Німеччину і завершив подорож в Швейцарії.

У 1935 році Степану Прокоповичу довелося вибирати між Стенфордським і Каліфорнійським університетами. Вибір припав на перший. З 1936 року професор Стенфордського університету. Тут він прожив і пропрацював 36 років. Крім педагогічної діяльності, займався написанням книг, готував нові і доповнював вже видані.

У 1955 році після довгої перерви науковим співробітникам АН СРСР була дозволене листування з іноземними колегами. З ініціативи Г. К. Михайлова зв`язок був встановлений ​з С. П. Тимошенко.

Помер 29 травня 1972 р. у віці 93 роки в німецькому місті Вупперталь в ФРН. Похований на кладовищі Альта-Меса в місті Пало-Алто в штаті Каліфорнія.

Вклад С. П. Тимошенко в науку

Великий вплив на наукову діяльність Степана Прокоповича надали книги Релея, зокрема, «Теорія звуку». Він став займатися розрахунком частот власних коливань складних конструкцій. У зв`язку з катастрофою Квебецького моста в Канаді, він став працювати над теорією стійкості складних балок.

Є автором безлічі праць в галузі механіки суцільних середовищ і опору матеріалів. Розробив теорію стійкості пружних систем, розвинув варіаційні принципи теорії пружності і застосував їх у вирішенні різних інженерних задач в тому числі для визначення частот коливань пружних систем; за роботу «Про стійкість пружних систем» 1910 р. був удостоєний премії Д. І. Журавського. Справив розрахунок окремих конструкцій. С. П. Тимошенко розробив теорію вигину стрижнів і пластин з урахуванням зсувних деформацій в сучасній будівельній механіці широко вживаються поняття «плита Тимошенко», «балка Тимошенко», виконав цикл робіт по крученню, удару і коливань стрижнів, вирішив задачу про концентрацію напружень поблизу отворів, яку називають, як «задача Тимошенко».

Вплинув на інженерну освіту, створив класичні навчальні посібники «Курс опору матеріалів» 1911 і «Курс теорії пружності» т. 1-2, 1914-1916 рр.

Член 17 академій і наукових товариств світу. Іноземний член АН СРСР з 1958 року. Безліч робіт Тимошенко актуальні і використовуються сьогодні, написані ним підручники переведені на багато іноземних мов.


Запрошуємо школярів підписатися на канал youtube "Готові Домашні Завдання (ГДЗ): Фізика":

Перейти до ГДЗ на YouTube


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись