Аристотель – видатний учений давнини
Як давньогрецький вчений заклав основи природничих і гуманітарних наук?
Аристотель – універсальний розум Античності. Важко знайти область знань, якої б він не цікавився: від біології та астрономії до поезії та філософії.
Дивлячись на небо, Аристотель, як і його попередники, намагався розгадати таємницю Всесвіту. Він був прихильником геоцентричної моделі світу, вважаючи, що Земля знаходиться в центрі, а навколо неї рухаються інші планети та наше світило Сонце. За основу теорії він взяв вже існуючі концепції про сфери.
У своїй книзі, яка описує розвиток уявлень людства про космос, італійський фізик Карло Ровеллі констатує: «Незабаром хтось (можливо, Парменід, а може, Піфагор) зрозумів, що сфера – найрозумніша форма для літаючої Землі, для якої всі напрямки однакові. І Аристотель навів переконливі наукові докази, що підтверджують сферичну природу як Землі, так і небес навколо неї, де небесні тіла рухаються своїми шляхами».
Трактат «Про небо» Аристотеля на багато сотень років сформував уявлення про будову Всесвіту. Саме таку модель світобудови викладали в школі Данте та Шекспіру. Тільки Микола Коперник, підхопивши ідею Аристотеля, трансформував її, припустивши, що в центрі знаходиться все ж не Земля, а Сонце.
В основі будь-якого наукового знання лежить спостереження. І Аристотель пильно дивився не тільки на зірки. Його однаково цікавило, куди на зиму відлітають перелітні птахи і чим цвіль відрізняється від грибів.
В результаті саме він заклав основи класичної логіки, фізики, біології, етики, психології та соціології.