Рух у біологічних системах
Визначний вчений Леонардо да Вінчі провів десятки років вивчаючи людину в спокої та русі. Він аналізував кожен м’яз, кожну дію, кожен вигин йому врешті став зрозумілим. Це допомагало йому зображати емоції, чудово малювати рухомі частини тіла та навіть робити відкриття, створювати винаходи. Усі ми знаємо, скільки багато фантастичних речей він вигадав та спроектував. І це все завдяки вивченню руху. Це й був початок такої науки, як біомеханіка. Науки, що вивчає рух в живих біологічних системах.
На практиці, це в першу чергу використовують спортсмени та їх тренери. Щоб здобувати перемоги, мати найкращі результати, потрібно вивчити кожен рух для його вдосконалення. Звичайно, це все має ґрунтуватися на законах фізики, які як пояснюють ці рухи, так і дають змогу їх скорегувати. Також активно це використовується в медицині, в тому числі в реабілітації після важких травм.
Окремі складові біологічних систем можуть теж стати цілим розділом до вивчення. Наприклад, рух крові по живому організмі, подібно до руху течій світового океану, потребує детального вивчення. Робота серця, як насоса, що перекачує цю ж кров, теж вартує уваги. Цей важливий орган має свої секрети. Тиск, що створює серце та самі артерії, ще більш загадкова частина біологічної системи організму. Як бачимо, все дуже складно та потребує дійсно ретельного вивчення.
Але завдяки фізиці, в особливості розділу «механіка», людству вдалося дуже багато дізнатися нового про рух та взяти ці знання на озброєння. Медицина розвивається, спортсмени стають кращі. Пам’ятаємо олімпійський девіз «Citius, altius, fortius — communis», тобто «Швидше, вище, сильніше — разом». Як тілом, так і духом, а ще – обов’язково знаннями з фізики.