04.09.2015 07:26
для всіх
880
    
  9 | 9  
 © Стус Василь

О вороже, коли тобі проститься

О вороже,  коли тобі проститься
На фото скульптурний портрет Василя Стуса роботи Бориса Довганя , відлитий 1989 року за прижиттєвим гіпсовим ескізом

О вороже, коли тобі проститься


Гик передсмертний і тяжка сльоза


розстріляних, замучених, забитих


по соловках, сибірах, магаданах?


Державо тьми і тьми, і тьми, і тьми!


Ти крутишся у гадину, відколи


тобою неспокутний трусить гріх


і докори сумління дух потворять.


Казися над проваллям, балансуй, 


усі стежки до себе захаращуй, 


бо добре знаєш - грішник усесвітній -


світ за очі од себе не втече.


Це божевілля пориву, ця рвань


всеперелетів - з пекла і до раю, 


це надвисання в смерть, оця жага


розтлінного весь білий світ розтлити


і все товкти, товкти зболілу жертву, 


щоб вирвати прощення за свої


жахливі окрутенства - то занадто


позначене по душах і хребтах.


Тота сльоза тебе іспопелить


і лютий зойк завруниться стожало


ланами й луками. І ти збагнеш


обнавіснілу всенищівність роду.


Володарю своєї смерти, доля -


всепам`ятка, всечула, всевидюща -


нічого не забуде, ні простить.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 05.01.2018 00:13  © ... 

Напередодні дня народження поета згадаймо, яким він був. Поетів портрет у виконанні О.Заливахи (1990) і пам`ятник В.Стусові у Вінниці, на його малій Батьківщині, роботи А. Бурдейного (2002): 

№_5._Пам`ятник_Василю_Стусу_у_Вiнницi_(2002)._А._Бурдейний

 04.01.2018 09:40  © ... 

Погруддя Василя Стуса  (1963) Володимира Сороки

 25.11.2017 13:58  Наталія Старченко => © 

Дякую дуже... Це прекрасна скульптура... Я відчуваю у ній незламність, а ще - особливу ніжність. Таню, спасибі Вам за можливість ознайомитись із цим шедевром

 24.11.2017 10:01  © ... => Наталія Старченко 

А ось ще один скульптурний портрет Стуса, дуже емоційний і виразний. Віразу видно, що його виконала жінка. Це була Марія Савка-Качмар, львівська мисткиня. Погруддя вона ліпила  за декілька днів до І арешту поета в 1972 році. Мені здається, уже проглядається певна приреченість... А може, це просто задума? Хтозна. У кожному разі портрет цікавий і динамічний. Неординарний. Був подарований подружжю Калинців, де і зберігався до часів Незалежності. 

 21.11.2017 12:29  Наталія Старченко => © 

Спасибі, мені надзвичайно цікаво. Я вперше бачу цю скульптуру. Як на мене, у ній відображені незламність гідності, нескореність, чесність. Тут Стус такий же, як у своїй творчості
Дякую

 21.11.2017 09:21  © ... => Наталія Старченко 

Так і є, Наталю) Знаєте, ми зараз готуємо до друку дуже цікавий матеріал про Стуса. Ідеться про скульптурні зображення поета. Їх чимало. Більшість знає лише скульптурний портрет роботи Довганя. Мало кого з тодішньої творчої молоді так прагнули увіковічнити. Стус і справді був непересічною, непроминальною для України особистістю. Прикметно, що більшість його друзів у своїх спогадах відзначають, що його зовнішність уже містила в собі імператив волі.

Один із найближчих друзів поета Василь Захарченко, згадуючи першу донецьку зустріч зі Стусом восени 1962 р. в «Обрії», із певним чи не захватом описує його подобу: «високий хлопець з виразним бліднуватим обличчям, короткою чорною зачіскою і трохи незвичним, гострим на слух прізвищем Стус. Найбільше вражали в портреті цього хлопця темно-карі, а скорше чорні гарячі очі, тонкі губи, різко випнуте вперед підборіддя. Якийсь медальний профіль молодого Данте або нашого Кармелюка» // 28. Не любив свою тривогу ранню... Василь Стус ‒ поет і людина: спогади, статті, листи, поезії / упорядкув. О. Орача. ‒ Київ: Український письменник, 1993. – 400 с.

І, звісно, робота Бориса Довганя, котра, як мені видається, багато чого дає для розуміння постаті Стуса:

 20.11.2017 10:31  Наталія Старченко => © 

Дякую за цей вірш, Таню... Він допоміг мені подивитися на те, що болить нам усім, трохи інакше, побачити нові грані. Яка ж то буде розрада, коли все минеться. Хоч і болісна, бо багатьох уже не повернути

Аж не віриться, що ці рядки створені Майстром не в наш час

 10.08.2017 11:07  Надія Крайнюк => © 

Я теж сподіваюся на краще. Ну не може бути увесь час погано. І Донбас повернемо, і Крим. І пам`ять Василя Стуса вшануємо. Все буде добре! Вірю!

 10.08.2017 09:00  © ... => Надія Крайнюк 

Так, абсолютно! Якби не було такого поета в нашій літературі, його варто було б вигадати - для прикладу духовного подвигу в ім`я України.
У мене щоразу тепліє на серці, коли згадую, що Василь Стус ходив тими ж коридорами, якими нині ходжу я, коли приходжу на роботу до Інституту літератури НАН України. На жаль, пам`ять цього поета і громадянина недостатньо, як на мене, вшанована в Україні. Скажімо, маємо меморіальні таблички багатьох вчених, які працювали в Академії наук, а от для Стуса такої нема... У .Донецьку сепари здерли меморіальну табличку з університету, де вчився Стус.
Думаю, що скоро все має змінитися на краще.

 09.08.2017 22:10  Надія Крайнюк => © 

Дуже переплітається з нашим непростим сьогоденням. Слово Стуса сильне. Дякую, Пані Тетяно, за популяризацію творчості цього великого поета.

 30.05.2017 10:05  Олена Коленченко => © 

Сильно! Майстерно! Глибинно!

 30.05.2017 10:04  Олена Коленченко => © 

Як чуттєво!!!
Мені була ти голубинею,
що розкрилила два крила,
і мужем, хлопчиком, дитиною
мене до неба піднесла....
Дякую, Танічко, що відкрила для мене цей вірш.....!!!

 30.05.2017 08:28  © ... => Олена Вишневська 

Згодна, Оленочко, немов про наші дні...

 30.05.2017 08:28  © ... => Душа 

Так! Згодна з Вами! Стус написав цей і багато інших творів неймовірної екзистенціальної глибини і громадянського звучання в ув`язненні. Він не дожив до того часу, коли впала держава тьми, але передрік його.
У Бога свій план. І новітня держава тьми, утворена на теренах колишньої, теж упаде... Учора ми побачили, що для Господа нема нічого неможливого - хоч зірвати дах із царькового палацика, хоч підняти в небо ціле місто...
А ще дуже люблю слова іншого українського поета:
"Діла добрих оновляться, діла злих загинуть..."

 29.05.2017 18:56  Душа => © 

Злободенно, ніби поза часом... Велика поезія! Дякую, пані Танечко!

 07.09.2015 09:58  Олена Вишневська => © 

Така сила твого слова, Таню! Мені прочиталося аж до мурашок, бо не можна бути байдужим до цього достойного поета, його долі... і лягають мені твої рядки на наші дні - від чого ще більше пробирає твій вірш!
Знімаю капелюшка)

 06.09.2015 08:36  © ... => Ганна Коназюк 

І Вам дякую, що читаєте. Колись сам Василь Стус сказав: "Хочете згадати поета - читайте його вірші".

 05.09.2015 11:04  Ганна Коназюк => © 

Чдовий вірш!
Дякую, Таню, що нагадала!..

 05.09.2015 09:10  © ... => Світлана Рачинська 

Намагаюся, Свєт)) 

Дякую!

 05.09.2015 09:10  © ... => Деркач Олександр 

ага... ага)))

 04.09.2015 16:10  Світлана Рачинська => © 

Просто слів не доберу, як актуально. Велика поезія. Дякую, Таню, що доносиш.

 04.09.2015 11:49  Деркач Олександр => © 

Мій улюблений - А скажи Модільяні був ідіот:-)

 04.09.2015 08:24  © ... => Деркач Олександр 

Лірики у нього мало, проте є, звісно))

Ось це один із моїх улюблених, ліричних:


Василь Стус


"Душа ласкава, наче озеро.

І трохи синім віддає.

Тут, поміж Туровим і Мозирем,

тепер призволення моє.

Горить налитий сонцем оболок,

і день до берега припав,

а біля мене білим соболем

тремтить коханої рукав.

Мені була ти голубинею,

що розкрилила два крила,

і мужем, хлопчиком, дитиною

мене до неба піднесла"

 

 04.09.2015 08:18  Деркач Олександр => © 

А мені подобається його лірика...Великий Поет...