04.09.2015 07:26

для всіх

9 | 9

О вороже, коли тобі проститься

На фото скульптурний портрет Василя Стуса роботи Бориса Довганя , відлитий 1989 року за прижиттєвим гіпсовим ескізом

Гик передсмертний і тяжка сльоза

розстріляних, замучених, забитих

по соловках, сибірах, магаданах?

Державо тьми і тьми, і тьми, і тьми!

Ти крутишся у гадину, відколи

тобою неспокутний трусить гріх

і докори сумління дух потворять.

Казися над проваллям, балансуй,

усі стежки до себе захаращуй,

бо добре знаєш - грішник усесвітній -

світ за очі од себе не втече.

Це божевілля пориву, ця рвань

всеперелетів - з пекла і до раю,

це надвисання в смерть, оця жага

розтлінного весь білий світ розтлити

і все товкти, товкти зболілу жертву,

щоб вирвати прощення за свої

жахливі окрутенства - то занадто

позначене по душах і хребтах.

Тота сльоза тебе іспопелить

і лютий зойк завруниться стожало

ланами й луками. І ти збагнеш

обнавіснілу всенищівність роду.

Володарю своєї смерти, доля -

всепам`ятка, всечула, всевидюща -

нічого не забуде, ні простить.

Візьміть участь в обговоренні

05.01.2018 00:13 © ...

Напередодні дня народження поета згадаймо, яким він був. Поетів портрет у виконанні О.Заливахи (1990) і пам`ятник В.Стусові у Вінниці, на його малій Батьківщині, роботи А. Бурдейного (2002):

№_5._Пам`ятник_Василю_Стусу_у_Вiнницi_(2002)._А._Бурдейний

04.01.2018 09:40 © ...

Погруддя Василя Стуса (1963) Володимира Сороки

25.11.2017 13:58 Наталія Старченко => ©

Дякую дуже... Це прекрасна скульптура... Я відчуваю у ній незламність, а ще - особливу ніжність. Таню, спасибі Вам за можливість ознайомитись із цим шедевром

24.11.2017 10:01 © ... => Наталія Старченко

А ось ще один скульптурний портрет Стуса, дуже емоційний і виразний. Віразу видно, що його виконала жінка. Це була Марія Савка-Качмар, львівська мисткиня. Погруддя вона ліпила за декілька днів до І арешту поета в 1972 році. Мені здається, уже проглядається певна приреченість... А може, це просто задума? Хтозна. У кожному разі портрет цікавий і динамічний. Неординарний. Був подарований подружжю Калинців, де і зберігався до часів Незалежності.

21.11.2017 12:29 Наталія Старченко => ©

Спасибі, мені надзвичайно цікаво. Я вперше бачу цю скульптуру. Як на мене, у ній відображені незламність гідності, нескореність, чесність. Тут Стус такий же, як у своїй творчості
Дякую

21.11.2017 09:21 © ... => Наталія Старченко

Так і є, Наталю) Знаєте, ми зараз готуємо до друку дуже цікавий матеріал про Стуса. Ідеться про скульптурні зображення поета. Їх чимало. Більшість знає лише скульптурний портрет роботи Довганя. Мало кого з тодішньої творчої молоді так прагнули увіковічнити. Стус і справді був непересічною, непроминальною для України особистістю. Прикметно, що більшість його друзів у своїх спогадах відзначають, що його зовнішність уже містила в собі імператив волі.

Один із найближчих друзів поета Василь Захарченко, згадуючи першу донецьку зустріч зі Стусом восени 1962 р. в «Обрії», із певним чи не захватом описує його подобу: «високий хлопець з виразним бліднуватим обличчям, короткою чорною зачіскою і трохи незвичним, гострим на слух прізвищем Стус. Найбільше вражали в портреті цього хлопця темно-карі, а скорше чорні гарячі очі, тонкі губи, різко випнуте вперед підборіддя. Якийсь медальний профіль молодого Данте або нашого Кармелюка» // 28. Не любив свою тривогу ранню... Василь Стус ‒ поет і людина: спогади, статті, листи, поезії / упорядкув. О. Орача. ‒ Київ: Український письменник, 1993. – 400 с.

І, звісно, робота Бориса Довганя, котра, як мені видається, багато чого дає для розуміння постаті Стуса:

20.11.2017 10:31 Наталія Старченко => ©

Дякую за цей вірш, Таню... Він допоміг мені подивитися на те, що болить нам усім, трохи інакше, побачити нові грані. Яка ж то буде розрада, коли все минеться. Хоч і болісна, бо багатьох уже не повернути

Аж не віриться, що ці рядки створені Майстром не в наш час

10.08.2017 11:07 Надія Крайнюк => ©

Я теж сподіваюся на краще. Ну не може бути увесь час погано. І Донбас повернемо, і Крим. І пам`ять Василя Стуса вшануємо. Все буде добре! Вірю!

10.08.2017 09:00 © ... => Надія Крайнюк

Так, абсолютно! Якби не було такого поета в нашій літературі, його варто було б вигадати - для прикладу духовного подвигу в ім`я України.
У мене щоразу тепліє на серці, коли згадую, що Василь Стус ходив тими ж коридорами, якими нині ходжу я, коли приходжу на роботу до Інституту літератури НАН України. На жаль, пам`ять цього поета і громадянина недостатньо, як на мене, вшанована в Україні. Скажімо, маємо меморіальні таблички багатьох вчених, які працювали в Академії наук, а от для Стуса такої нема... У .Донецьку сепари здерли меморіальну табличку з університету, де вчився Стус.
Думаю, що скоро все має змінитися на краще.

09.08.2017 22:10 Надія Крайнюк => ©

Дуже переплітається з нашим непростим сьогоденням. Слово Стуса сильне. Дякую, Пані Тетяно, за популяризацію творчості цього великого поета.

30.05.2017 10:05 Олена Коленченко => ©

Сильно! Майстерно! Глибинно!

30.05.2017 10:04 Олена Коленченко => ©

Як чуттєво!!!
Мені була ти голубинею,
що розкрилила два крила,
і мужем, хлопчиком, дитиною
мене до неба піднесла....
Дякую, Танічко, що відкрила для мене цей вірш.....!!!

30.05.2017 08:28 © ... => Олена Вишневська

Згодна, Оленочко, немов про наші дні...

30.05.2017 08:28 © ... => Душа

Так! Згодна з Вами! Стус написав цей і багато інших творів неймовірної екзистенціальної глибини і громадянського звучання в ув`язненні. Він не дожив до того часу, коли впала держава тьми, але передрік його.
У Бога свій план. І новітня держава тьми, утворена на теренах колишньої, теж упаде... Учора ми побачили, що для Господа нема нічого неможливого - хоч зірвати дах із царькового палацика, хоч підняти в небо ціле місто...
А ще дуже люблю слова іншого українського поета:
"Діла добрих оновляться, діла злих загинуть..."

29.05.2017 18:56 Душа => ©

Злободенно, ніби поза часом... Велика поезія! Дякую, пані Танечко!

07.09.2015 09:58 Олена Вишневська => ©

Така сила твого слова, Таню! Мені прочиталося аж до мурашок, бо не можна бути байдужим до цього достойного поета, його долі... і лягають мені твої рядки на наші дні - від чого ще більше пробирає твій вірш!
Знімаю капелюшка)

І Вам дякую, що читаєте. Колись сам Василь Стус сказав: "Хочете згадати поета - читайте його вірші".

Чдовий вірш!
Дякую, Таню, що нагадала!..

Намагаюся, Свєт))

Дякую!

ага... ага)))

Просто слів не доберу, як актуально. Велика поезія. Дякую, Таню, що доносиш.

Мій улюблений - А скажи Модільяні був ідіот:-)

Лірики у нього мало, проте є, звісно))

Ось це один із моїх улюблених, ліричних:

Василь Стус

"Душа ласкава, наче озеро.

І трохи синім віддає.

Тут, поміж Туровим і Мозирем,

тепер призволення моє.

Горить налитий сонцем оболок,

і день до берега припав,

а біля мене білим соболем

тремтить коханої рукав.

Мені була ти голубинею,

що розкрилила два крила,

і мужем, хлопчиком, дитиною

мене до неба піднесла"

А мені подобається його лірика...Великий Поет...



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ