19.02.2022 15:28
for all
1046 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Поліанна М

Застосування інтерференції в техніці

Застосування інтерференції в техніці

Один з найбільш яскравих прикладів застосування інтерференції світла в техніці – це просвітлення оптики. Розглянемо цю технологію більш детально, розпочавши з історії її виникнення.

На початку ХХ століття було зроблено цікаве спостереження, що фотографії, зняті старими фотоапаратами, набагато чіткіші, ніж фотографії, отримані з допомогою щойно випущених із заводу новеньких фотокамер. Що може змінитися у фотоапараті під час його вживання? Виявилося, що поверхня об`єктивів старих фотоапаратів має слабке забарвлення, видиме лише у відбитому світлі.

Шляхом багатьох зіставлень, спостережень та дослідів ученим вдалося довести, що утворення якоїсь тонкої плівки на поверхні скла сприяє покращенню якості фотографічного об`єктива. А приблизно через тридцять років після цього спостереження вдалося використовувати його в техніці.

Для того щоб змусити служити людству поверхню скла, що руйнується, необхідно було зрозуміти будову скла. У склі є кремнеземистий скелет, у порах якого включені області, що складаються з хімічних сполук – силікатів. При частковому розчиненні скла в кислотах з пор насамперед виділяються силікати і на поверхні скла залишається тонка плівка кремнеземистого скелета. Отже, щоб поліпшити якість об`єктивів, необхідно частково зруйнувати поверхню скляних лінз, щоб утворилися кремнеземисті плівки.

Для цього лінзи стали занурювати у слабкі розчини оцтової кислоти. Через деякий час на поверхні скла з`являлася слабке зелене забарвлення, видиме у відбитому світлі. При більш тривалому витримуванні лінз у кислоті забарвлення ставало синім, а потім фіолетовим. Було встановлено, що кремнеземна плівка, що володіє фіолетовим забарвленням, має таку товщину, яка найбільше покращує якість об`єктивів.

Цей метод був названий просвітленням оптики. Він різко покращив якість оптичних приладів.

Зазвичай кожна поверхня скла відбиває від трьох до семи відсотків світла, що падає на неї. У такому складному оптичному приладі, як, наприклад, перископ підводного човна є до тридцяти оптичних перепон (скло, призми, лінзи). В результаті відбиття світла від ряду скляних елементів до ока спостерігача доходило лише до 12% того світла, яке увійшло до перископа. Це призводило до того, що у ньому можна було щось спостерігати лише в ясний сонячний день. Але після того як почали на поверхні скла отримувати штучну кремнеземисту плівку, тобто виконувати просвітлення оптики, вдалося збільшити кількість світла, що потрапляє в око спостерігача, до 65%. Іншими словами, перископом стало можливо користуватися не тільки в світлі денні години, але і вдосвіта і в сутінки. Він виявився «просвітленим», – почав поглинати дуже мало світла, майже повністю доводячи його до ока спостерігача.

Просвітлення об`єктивів у фотоапаратів дає можливість за рахунок збільшення кількості світла, що проходить через об`єктив, отримувати чіткіші зображення. На фотографіях, знятих за допомогою апаратів з непросвітленими об`єктивами, завжди є біла пелена – «вуаль». Під час фотографування з просвітленими об`єктивами ця пелена не з`являється.


Запрошуємо школярів підписатися на канал youtube "Готові Домашні Завдання (ГДЗ): Фізика":

Перейти до ГДЗ на YouTube


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись