Ювілей
Табу сороковим війнуло в обличчі,
Розмови про вік в привітаннях сумних
Закинули душу у теми не звичні…
Тобі стало гаряче й млосно від них.
Прошкрябався погляд з картинних ілюзій
Про вірну любов лебединих сердець.
О боже, і скільки ти вбила прелюдій,
Бо принца знайшла ти…Та хай йому грець!
Тепер погляд томний потрохи лівачить,
Готова лягти під старенький трамвай,
Та він вже поїхав, лиш пісенька плаче:
”Куди ти мій милий? Чекай, постривай!!!”