Про життя

Фарби, фарби, кольори… Ось Леже, який росте, наче сонце третинної епохи. І заставляє т...

Падав сніг на поріг Кіт зліпив собі пиріг

Гільйотина – шедевр пластичного мистецтва І без сумніву, Її брязкіт – це вічність рух...

Мій слух розтерзаний. Заздрю твоєму спокою, О, пакетбот заводів На якорі За міською межею. ...

«Оклахома, 20 січня 1914 року» Трьом арештантам вдалося дістать револьвери...

Спектральні дисонанси Башти в її безпровідному телеграфі Полудень. Північ...

Він спить. Прокидається раптом. Починає малювати. Корову бере – і малює коровою. Церкву бе...

Вікна моєї поезії відчинені навстіж і на бульвар виходять, де розсипи світла сяють На стеклах ві...

Рік 1910. Кастелламаре. Сидячи під апельсиновим деревом, Я на обід збирався з’їсти апельси...

Хри́сте, Більше року я не думав про Вас – З того часу, як написана мною поема про Великде...

Все одно, пано́тче, не спитаєшТе, про що б хотів розповісти́.Сам, напевне, достеменно знаєш:Грі...

Зуб даю, що воно колись так і було. ))) Маленьке пояснення для с...

Поворожи́ мені на гу́щі ка́вовій!Горнятко перекинь, немов життя моє:Нехай стікає о́сад візерунками ...

Вдивляюсь у нови́й я календар.Ще фарби типографські не просохли.Рівнесенькі спресовані листочкиПрихо...

Приємного читання! Попередження: писала мала дитина чотирнадцяти років.

Подорож короля Гюльві до Асгарду. Одного разу в ті далекі часи, коли ...

«Теща – це не суспільне явище, а непереможна частина природної гармонії, прости мені г...

Життя… Час… Невмируще «Чортзна - що!»…І ми серед цього… ...

День добігав кінця, ще пів годинки і розпочнеться новий, зовсім свіженький. Я сидів з...

Милий читачу!.. Я зустрів цього чоловіка на кладовищі. Я аніскільки не намагався завести з ним розмо...

Кальмар – що мені треба було в Кальмарі? Назва здавалася мені знайомою, (7) я десь читав пр...

Не пробачу, бо не винна.Не жену, бо не прийшла.Замітає хуртовина –Марно прагнути тепла́.Не г...

У життя мого блокноті для нотатокДобігають чисті аркуші кінцяІ останній вже готується прийнятиЗаверш...

Коли подорожуєш, переїздиш з місця на місце і, волею долі, знову зустрічаєш людей, яких колись б...

I Я зустрів того ж самого чоловіка вчетверте. Він переслідує мене повс...

Я усівся, як слід на поштовому візку, взяв до рук віжки і чекав тільки візника. Нав...

- Стій! Стій!! Куди?! Уб’ю! Ти дивись, літає як «шахед» по моїй хаті,...

У забутім гнізді розоренімНе осе́литься знову птах.На душі, що ганьбою зорана, Із журби проростає с...

Письменник Х*** розповідає: неподалік від внутрішньої гавані в Копенгагені є вулиця, що називається...

Бувають тяжкі дні. Ще з вечора відчувається наближення цього дивного неприємного стану....