Рейєрсен з "Південної зірки" — Оповідання
© Кнут Га́мсунI Стара просмолена яхта тихо ковзає у напрямку до Віку і тягне за собо...
I Стара просмолена яхта тихо ковзає у напрямку до Віку і тягне за собо...
Людині для щастя багато не треба:Світило б лиш сонце крізь хмари на небі, День змінював ніч, а тепл...
Добігає літо крізь осіннє сито.Скоро лист пожовкне, потім опаде.Щось життя занадто швидко пережито, ...
Краса і сила оточують мене, блискуче і квапливе життя проноситься повз. Це народ, народ, що несе ...
Знов кінця добігає літо, Як бажання, що не збуло́ся…Золоти́ться у полі жито, Обважні́ло зерн...
Бреде столицею П’єро…Горять у сутінках вітрини.Людська́ ріка пливе невпинноСтрумками ву...
I Глибока тиша панує над усією прерією. На багато миль навколо не видно жодно...
Столичними відкосами –Підйомами, узвозами –Дорога непроста.Самотній серед натовпу&helli...
Великі сани швидко мчать дорогою і дзвіночки дзвенять. Мороз, сніг, зорі. Молода п...
Це було влітку, під час концерту паризького хору в Тіволі. (1) Погулявши у палацов...
Я служив кондуктором на трамвайній лінії в Чикаго. Спочатку мене приз...
До вагону метро столичного Наші душі юрба затиснула Без дистанції без граничної, І без сорому, і без долі.
Якщо йде не занадто сильний дощик, то на протязі всього тижня чуєш з ранку до вечора...
На моїй батьківщині море утворює протоку, яка називається Глімма. Свого часу жив там молодий циганс...
Буремний світ - у хаосі подій, Як п’яна брага бродить у бідоні.Всі помисли - в гнітючому полон...
Готель був переповнений приїжджими, як чоловіками, так і дамами – були навіть деякі ...
Там далеко на узмор’ї, де рибаки закидають свої сіті, лежить ціла група островів, серед яки...
Тепер, через три тижні після мого приїзду до Америки, я берусь, нарешті, за цей з...
Я хотів прочитати в Драммені (1) лекцію про новітню літературу. Я вирішив що це буде досить вигідн...
Ціле літо 1887 року я працював на одному з хуторів Дальрумиля, на великій фермі в долині Ч...
Більшу частину дитинства я провів у свого дядька в пастораті на півночі. Це були тяжкі часи, багато...
Одного разу літом 1894 року мене розбудив данський письменник Свен Ланге; він увійшов до моєї кімнат...
Я, власне, ніколи не знав страху смерті до свого першого приїзду до Америки. Не тому, щоб я був д...
ЧАС невпинно кудись іде і тягне за собою на своїй вічній вуздечці ЗМІНИ, як якусь сліпу коняку на п...
- Я думав, що ти відправишся зі своїм приятелем на схід, - сказав фермер Родгерс, коли я повернув...
V Жнива ми закінчили за чотири дні, а на молотьбу пішло ще два наступні дні; таким ...
Маленька передмова. Кнут Га́мсун ( 1859 – 1952 рр.) – відомий норвезький ...
У моєму дитинстві не було смартфонів. ))) Але у мене було пару подарованих мені кале...
На вулиці весна і, не тільки сонечко майже кожного дня дивиться на землю, але й віт...
Лукіан бажає Кронію (1) благоденства. Нещасний Перегрін, або, як він любив себе назива...