4 - І. Портрет — Верлібр
© Блез СандрарВін спить. Прокидається раптом. Починає малювати. Корову бере – і малює коровою. Церкву бе...
Він спить. Прокидається раптом. Починає малювати. Корову бере – і малює коровою. Церкву бе...
Вікна моєї поезії відчинені навстіж і на бульвар виходять, де розсипи світла сяють На стеклах ві...
Рік 1910. Кастелламаре. Сидячи під апельсиновим деревом, Я на обід збирався з’їсти апельси...
Хри́сте, Більше року я не думав про Вас – З того часу, як написана мною поема про Великде...
Все одно, пано́тче, не спитаєшТе, про що б хотів розповісти́.Сам, напевне, достеменно знаєш:Грі...
Зуб даю, що воно колись так і було. ))) Маленьке пояснення для с...
Поворожи́ мені на гу́щі ка́вовій!Горнятко перекинь, немов життя моє:Нехай стікає о́сад візерунками ...
Вдивляюсь у нови́й я календар.Ще фарби типографські не просохли.Рівнесенькі спресовані листочкиПрихо...
Приємного читання! Попередження: писала мала дитина чотирнадцяти років.
Подорож короля Гюльві до Асгарду. Одного разу в ті далекі часи, коли ...
«Теща – це не суспільне явище, а непереможна частина природної гармонії, прости мені г...
Життя… Час… Невмируще «Чортзна - що!»…І ми серед цього… ...
День добігав кінця, ще пів годинки і розпочнеться новий, зовсім свіженький. Я сидів з...
Милий читачу!.. Я зустрів цього чоловіка на кладовищі. Я аніскільки не намагався завести з ним розмо...
Кальмар – що мені треба було в Кальмарі? Назва здавалася мені знайомою, (7) я десь читав пр...
Не пробачу, бо не винна.Не жену, бо не прийшла.Замітає хуртовина –Марно прагнути тепла́.Не г...
У життя мого блокноті для нотатокДобігають чисті аркуші кінцяІ останній вже готується прийнятиЗаверш...
Коли подорожуєш, переїздиш з місця на місце і, волею долі, знову зустрічаєш людей, яких колись б...
I Я зустрів того ж самого чоловіка вчетверте. Він переслідує мене повс...
Я усівся, як слід на поштовому візку, взяв до рук віжки і чекав тільки візника. Нав...
- Стій! Стій!! Куди?! Уб’ю! Ти дивись, літає як «шахед» по моїй хаті,...
У забутім гнізді розоренімНе осе́литься знову птах.На душі, що ганьбою зорана, Із журби проростає с...
Письменник Х*** розповідає: неподалік від внутрішньої гавані в Копенгагені є вулиця, що називається...
Бувають тяжкі дні. Ще з вечора відчувається наближення цього дивного неприємного стану....
Вночі випав сніг. Пухнастим білим пологом накривши усю землю. А він прокинувся з радісн...
На Бога не гнівлю́ся за причину, –Упевнений, у Нього є вона, –З якої досі я не маю си...
«Ніколи і нічого не проси!», –Вчив після балу Маргариту Воланд.Роман з вогню він ...
Дитинство і юність лежать у руїнах, Вони чагарем забуття поросли.Стоять сьогодення потріскані стіни ...
Ще у серпні, в нічній прохолодіЯ до ранку, бува, не засну, Бо, неначе той в’язень свободу, ...
Роздала мені доля карти –Різні масті і номінали.Хоч ніколи не був азартним, Сів я грати, бо і...