Про життя

Ціле літо 1887 року я працював на одному з хуторів Дальрумиля, на великій фермі в долині Ч...

Більшу частину дитинства я провів у свого дядька в пастораті на півночі. Це були тяжкі часи, багато...

Одного разу літом 1894 року мене розбудив данський письменник Свен Ланге; він увійшов до моєї кімнат...

Я, власне, ніколи не знав страху смерті до свого першого приїзду до Америки. Не тому, щоб я був д...

ЧАС невпинно кудись іде і тягне за собою на своїй вічній вуздечці ЗМІНИ, як якусь сліпу коняку на п...

- Я думав, що ти відправишся зі своїм приятелем на схід, - сказав фермер Родгерс, коли я повернув...

V Жнива ми закінчили за чотири дні, а на молотьбу пішло ще два наступні дні; таким ...

Маленька передмова. Кнут Га́мсун ( 1859 – 1952 рр.) – відомий норвезький ...

У моєму дитинстві не було смартфонів. ))) Але у мене було пару подарованих мені кале...

На вулиці весна і, не тільки сонечко майже кожного дня дивиться на землю, але й віт...

Лукіан бажає Кронію (1) благоденства. Нещасний Перегрін, або, як він любив себе назива...

ТРІЄФОНТ. В чому справа, Крітій? Ти став зовсім на себе не схожий і брови супиш. Мабуть, ти якісь...

МЕНЕКРАТ. Прорити Істм – у цій справі, Музоній, до якої, як кажуть, і ти долучився, тира...

Зараз наша молодіж в яких тільки країнах не працює і де тільки не проживає. Так о...

ТОКСАРІД. Добре, Мнесіпп, що ти заставляєш мене взяти слово, як начебто тебе не турбує можливість...

МНЕСІПП. Що ти говориш, Токсарід? Ви, скіфи, приносите жертву Оресту і Піладу і в...

В двадцяти милях на захід від Таксона «Вечірній експрес» зупинився біля в...

Трьохсотметровий хмарочос лежав на лівому боці, дивився на світ і думав: «Господи, яке ж...

- Привіт, люба! Вибач, що я сьогодні вранці тебе не розбудив! Вістовий прибіг за мною вдосвіта та ...

Щоб людське життя у цьому світі хоч якось ворушилося і дихало, людям, носіям цієї п...

Стою я якось на автобусній зупинці, тобто на сучасному «зупинковому комплексі» де ще й ...

Цей вірш розповідає про зниклу гармонію минулого, де панували любов, радість і взаємопідтримка. Згадуються безтурботні часи, коли в житті не було місця для зла ...

Життя… Безкінечний шлях, по якому колесом котиться «Їнь і Ян», а щоб йому&helli...

Ясно бачу, як художник хмурить лоба і гризе олівця, коли розмова заходить про те, ...

Якось, проходячи мимо пустого постаменту пам’ятника Миколі Щорсу, згадав про недавні події. ...

Близьке і рідне все до болю, Високі виросли тополі, В траві сховалися стежини,

Каліфів жіночої статі небагато. За правом народження, за схильністю, інстинкту і особливості своїх...

Давно читав. Зараз згадав. Коротенько розповім, як воно в житті буває. ...

Моєму приятелю-репортеру якось перепала пара контрамарок – так мені вдалося попасти декілька д...

Десь вже годині о третій ночі мозок майже звільнився від учорашнього інформаційного лайна, підбадьо...