Марення
з рубрики / циклу «Задумуючись»
писав шматтям, на роботі, що задовбує обсягами. надто серйозно можна не читати. критика вітаєься (будь-яка, зараз і самому не дуже)
Тобі, що копирсається у мене в голові,
кажу, облиш пінцет і скальпель,
бери руками, бачу ж, до смаку,
ілюзії крихкої вафлі,
не вкладуй зміст в політ думок,
їх злет переривай падінням,
й нещадно вішай на шнурок
всі кольорові сновидіння,
запалення знімай підпалом,
і зопалу кидайся сірниками слів,
та так, щоб серце не розтало,
підтримуй холодом голів.
За безцінь, ні за грош
зречись, продай здобутки кревні,
і вени ріж тільки уздовж,
говорять що, так вже напевно
