14.09.2013 13:14
Без обмежень
321 views
Rating 5 | 4 users
 © Анна Порядинська

Шок та стрес, хай їм грець

Оце нещодавно я розводила кисіль на шмарклях з приводу повернення до райських садів дитинства, про особисту територію невинності та інші ностальгічні марення, та оце зараз трохи відійшла й хочу сказати , що стурбована. Поїздка на Батьківщину тепер пов`язана з стресом.

Стрес я відкрила для себе в Парижі. У Києві його десять років тому і помину не було. Чи, може, я його не відчувала? Спочатку було не дуже ясно, що ж це таке. Який такий стрес в метро, якщо сів та максимум за півгодини - сорок хвилин з однієї точки міста дістався будь-якої іншої? Або що ж це за стрес при обранні напрямку для відпустки? Про стрес, викликаний запрошенням повечеряти в компанії нової подружки брата, я взагалі мовчу. Згодом з`ясувалося, що стрес, як холестерин,  буває хорошим чи позитивним. Наприклад, якщо пробігти марафон чи купити диван. Та це не дуже прояснювало ситуацію.

З часом я вирішила для себе, що це —  хвороба сучасного Парижа, у повсюдному поширенні якої підозрюю змову психоаналітиків та інструкторів йоги, бо без їх професійної допомоги вже мало хто може не те що перемогти цю гідру, ба просто сформулювати, що з ним відбувається.

Це — як шок у Києві. Дівчині хлопець під вікном квітами виклав: "Маша, я тебе кохаю", а вона — в шоці. Якби ж він написав: "Маша, я кохаю Зіну ", — вона знову там же. Або ось гречка подорожчала — в шоці вся країна. Сантехнік Петров прийшов на виклик тверезим — тож мешканці будинку №75-Б по вул. Ентузіастів де? Правильно: в шоці. Причому всі там постійно, практично без відриву від виробництва.

Втім, за останні роки стрес дістався-таки до Києва. Ба, навіть більше того, влаштувався та укорінився він глибоко. Ружени та Дар`ї Тихонівни з газетних оголошень вже викочують його яйцем.

А як же подив, сум`яття, хвилювання, неспокій, тривога, побоювання, обурення, чорт забирай, як? Можна подумати, у всіх дар мови відібрало. Залишились стрес, шок і негативно-позитивні емоції (в побажаннях чи в оповідках про пережите вони скупо резюмуються як кайф). І тільки деінде окремі естети часом відчувають себе глибоко враженими чи бігають зі зміненим виразом обличчя, а шкода. Прикро, бо ж кіно незабаром буде 4Д, а діалоги виродяться в лінійні.

Всі мої просторікування, звісно, суть марнослів’я, й їх не варто було б обговорювати, якби випадково, периферійним зором, не помітила статтю про те, що десь у Німеччині від стресу облисіли три ведмедиці. Мені стало дещо незатишно, і я почала цікавитись, чи немає інших жертв. З`ясувалося, що в Київському зоопарку від стресу помер павич... Звісно, серед павичів смерті від стресу трапляються досить часто, та все одно пташку шкода. Тим більше, що біда не приходить одна.

Одним словом, будьте пильні, стрес вже вбиває!



м. Київ 14 вересня 2013 р.




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 24.09.2013 11:12  Тетяна Ільніцька => © 

Назви... Це те, що Анна Порядинська завжди робить на "відмінно")))
На цю тему можна розводитися й розводитися... Ваш погляд - цікавий, із гумористичним підтекстом)) 

 15.09.2013 00:54  Марієчка Коваль 

класно написали. не із всім згодна, але в більшості ви праві. самонавіювання. чи комусь навіювання. Але це нормальний процес. 

 14.09.2013 18:37  Ірина Червінська-Ман... 

чи то мова бідніє, чи то її носії деградують? одне слово - я в шоці )))
влучний твір, скоро у нас проблемою буде не тільки зросійщення, а й засилля іншомовних слів. 

 14.09.2013 11:59  Деркач Олександр => © 

цікаві думки, класно подані...іде звичайний природній процес - за сприятливих умов іде розвиток і організми ускладнюються, звідси і багатство почуттів, мови, а зараз іде деградація екології і тому легше-краще виживають найпростіші, одноклітинні... 

Публікації автора Анна Порядинська

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо