Життя минає
© Старченко Наталія МихайлівнаЖиття минає, наче й не було.Отож поквапся, щоб його відчути.Ще тільки мить, а вже і відцвіло Усе,...
Життя минає, наче й не було.Отож поквапся, щоб його відчути.Ще тільки мить, а вже і відцвіло Усе,...
Дівчинко, мила, заплющившись, мовчки крокуєш вже в осіньНіби не знаєш напевне чи маєш сили вдоста...
Зі мною світ говорить зрозуміло.Він любить тих, кого я полюбила.Він тішить тих, із ким разОм сміюс...
Вона промовляє до мене: -Кохаю. І ці слова долають великі відстані,
З молитви проростаєм до життя. Комусь шляхи чи стежка невеличка. А весни, як горобчики, летять. Міліє, висихає люд, як річка.
Вода дрібними краплями тече похмурим шклом неба, заштриховує простір наче аркуш простим олівцем.
Перед тим, як пішов ти востаннє, Влучив у серце із точністю снайпера. Все, що справжнє, і все,...
Помнят Киевские холмы, Помнят Днепра берега...
не роби мені боляче, не викликай тривогу у душі, закрий на холодному балконі, без змоги назад йог...
Журлива осенi краса, Пробiглася босонiж небом.Можливо, нам того не треба, Що на дворi бринить роса....
Переписати дефініції й паролі, А зі сталого зробити парадокс. Мінори та мажори в сі-бемолі, А з...
У пісках лівійських, де сонце палає, Де вітер історії сліди замітає, Постала держава, змінилис...
Над Дніпром розкинув крила Київ мій величний, У вінку каштанів квітне, молодий і вічний. Золоті ...
Багато років я не їздив у потягах Покриваючи відстань в автомобілях, Літав літаками. Мандрував п...
Я малюю дуже дивні візерунки, Я сама не знаю, що це за малюнки. В них я бачу шепіт, в них я чую тиш...
Де ж то наша Киця, Та, що Небилиця? Думали, пропала. Ні ж бо, загуляла! Дихає повітрям, Чистим і пр...
Живемо далі, не святі й не грішні. Сумуємо за тим, що відбулось. Десь правильні, а в чомусь неуспіш...
Я малюю дуже дивні візерунки, Я сама не знаю, що це за малюнки. В них я бачу шепіт, в них я чую тиш...
Циганка Осінь в сукні з торокамиПасьянси розкладає на траву.Гасає вітер дикими стежками, Тасує вихор...
Надію вкотре ведуть в крематорій. Вона стоїть у черзі на виліт. На щастя кладуть мораторій, Бо д...
Там небо прихилилось до каналів, І сонце п’є туман із Арденнських гір. Я бачу буки, які ні...
Добре бути молодим, коли весь світ — як сад, Де кожен ранок дихає надією і цвітом, Коли н...
Коли за обрій падає заграва, І день згоряє в попелі часу, Починається таїнство величаве — ...
Ці персимонові плоди хурмизвисають над огорожею, а затишні давні садиздаються вічно хорошими.Турист ...
Я забув з тобою про час Я з тобою забув про дні Як знайшов я себе на дні Як забув я себе у &laqu...
Хапає знов мене дорога, наче здобич. Кудись штовхає час - думок сліпий погонич. Хоч вороння пророчить нині зимну днину, Ховаю острах, наче спійману ри...
Унадилася в українські села Куниця. Каже: — Кури всі мої! Здорова, як коняка, і весела.
Когда из сердца украли весну, А взамен – на, колючую проволоку, Я тогда у Жизни спрошу &...
Там, де очi закритi вiд свiту, Замурованi всi почуття, Я iз сонцем могла говорити, Як маленьке, на...
Лікуватись за власний рахунок, Не вимагаючи відшкодування. Медикаменти — не твій порятунок, ...