КАВОВИЙ НАСТРІЙ
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»
Струменіє крізь шибку світанок,
В каву ночі стікає розчинно.
Ніч ця зійде в туман неодмінно,
Лиш у сні десь зітхне наостанок
Ароматною миттю простою.
В пари млі насолоди відтінки
Манять смаком магічним напою.
В мить, що ніч просочила собою,
Осягну раптом солод гірчинки
Пульсу збудженою частотою.
Дивні марення згущений іній
Додали знов у пристрасть ласкаву.
Терпко ніч зачаїлась у каву…
Вже розвиднилось. Вітер осінній
Хмар вершки десь жене чередою.
