04.09.2014 10:47
для всіх
303
    
  1 | 1  
 © Микола Васильович Снаговський

НЕ фейк, а підробка, брехня, обман...

Гепнемо фейком по брехні
і креативністю по творчості!

Останнім часом багато представників засобів масової інформації та відомі люди просто з глузду з’їхали: їх борщем з салом та варениками з сиром не корми – дай посмакувати словом фейк. Таке ж воно їм здається неймовірним смаколиком, галактично утаємниченим, немов прекрасна Аеліта (для кожного - по-своєму) чи Мавка, та не сусіднього ставка, а віддаленої азіатської або африканської країни.

Між тим в українській мові є питомі українські або давно запозичені з інших мов відповідники слову фейк, що, до того ж, залежно від ситуації, теми чи підтексту, значно краще розкривають невмотивований англіцизм фейк: підробка, брехня, обман, обдурювання, маніпулювання, неправдивість, фальсифікація, фіктивний.

Якщо ми йтимемо до Європи не зі своїм словниковим багажем, мовним запасом, то гріш нам ціна як культурній нації. Наш геній – Тарас Григорович – нам би цього не пробачив! Як, втім, не тільки він. Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Леся Українка, Олесь Гончар та багато інших велетнів нашої літератури, мови, культури. Їм би й на думку не спало підхоплювати та уживати недолуге слово фейк.

Між іншим, до теми буде сказано, що засмічують українську мову, літературу, загалом культуру, ще такі англіцизми як: тинейджер — підліток, мейнстрим — головний напрямок, креативний — творчий, зображувальний, голкіпер — воротар, мілленіум — тисячоріччя, уїк’енд — вихідні, відпочинок, лузер — невдаха, нещасливець, невмілий, незграбний, недоладний.

Звісно, що трапляються випадки, коли іншоземне слово органічно входить до мови другого народу, якщо в ній немає хоча б якогось відповідника. Так, англійці запозичили слово (часів М. Горбачова) перебудова з рос. перестройка. Жив їхній народ віками і втямити не міг, як це так будувати, щоб потім перебудовувати. Тому й не було у них такого слова, бо й поняття не мали.

А ми ще раніше запозичили з англійського лексикону такі слова як телефон, шоколад, сканер, плоттер. Вони не викликають обурення по тій простій причині, що до цього не було їх у нашій мові.

(Хоча... Хоча стосовно цього можна посперечатися у тому сенсі, що наші героїчні мовники мають діяти на випередження і шукати або створювати українські відповідники словам на зразок згаданих сканер, плоттер тощо).

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 05.09.2014 13:04  © ... => Суворий 

Дякую за коментар!
Мій біль стосовно порушеної теми (а в стислій формі не все можна розкласти по поличках) полягає у тому, щоб достукатися до тих науковців, від яких залежать дії на випередження у мовному середовищі, зокрема у термінології. Це треба робити не пізніше, ніж у перші місяць-два, як новий термін з`явився у якомусь іншомовному середовищі (не важливо якому). А потім, коли термін активно підхопили у нас і він почав рішуче приживатися, то уже, як кажуть, у свинячий голос, потяг уже пішов. У такій запізнілій ситуації якийсь нашотвір іншоземного терміну хіба що може стати вдалим синонімом, і то у кращому разі.

 04.09.2014 17:11  Суворий => © 

Англійськомовне середовище створює нові сутності, поняття і речі. І має моральне право їх називати власними іменами... Ми плетемось в хвості суто, як споживачі, і намагатимемось ще й переіменовувати їх винаходи. Це звичайно не питання, але і їхній термін все-одно треба знати і ним оперувати. Інакше це виглядає як своєрідне запихування палок в колесо власного розвитку... 

Все написано по ділу, але боротись з використанням термінв, що породжує Веб, буде важко.