Міжнародний космічний проект Галілео
7 грудня 1995 року космічний корабель «Галілео» досяг Юпітера, вийшовши на стабільну окружну орбіту планети-гіганта і продемонструвавши тим самим виняткові можливості науки і техніки.
«Галілео» здійснив політ на відстань 2, 5 мільярда миль (близько 4 млрд кілометрів) від Землі, зіткнувшись на своєму шляху з безліччю проблем, і став першим штучним об`єктом, який здійснив політ по орбіті однієї з чотирьох гігантських зовнішніх планет Сонячної системи. Зонд, запущений з «Галілео», забезпечив перші прямі вимірювання електрохімічних характеристик Юпітера, передаючи дані на орбітальний космічний корабель протягом 75 хвилин, поки не сталося його руйнування в результаті цілеспрямованого падіння і тертя об атмосферу Юпітера.
При загальних витратах в 1, 3 мільярда доларів за 20-річний період реалізації програми досліджень – менше, ніж Пентагон витрачав на один атомний підводний човен Trident в 1995 році, – ця знаменна місія зробила революцію в розумінні людиною природи гігантських газоподібних планет – Юпітера, Сатурна, Урана та Нептуна, що складають основну частину Сонячної системи за межами самого Сонця.
Після розпаду Радянського Союзу в 1991 році і на тлі постійного вихваляння в ЗМІ капіталістичної конкуренції як вищої точки розвитку цивілізації, місія «Галілео» показала прямо протилежне – вражаюче підтвердження високоорганізованої і свідомо спланованою спільної діяльності людей.
Первісна концепція місії «Галілео» була розроблена НАСА при адміністрації Форда. Багато вчених та інженерів присвятили цій роботі 20 років, практично всю свою кар`єру. Для реалізації «Галілео» було задіяно понад 10 тисяч вчених, які в критичні моменти були мобілізовані на цілодобове рішення проблем, що загрожували просуванню проекту. Катастрофа шаттла «Челленджер» у 1986 році відсунула запуск космічного корабля і змусила повністю змінити траєкторію його польоту, оскільки вважалося небезпечним здійснення первинної ідеї виведення ракети-носія «Центавр» на орбіту навколо Землі, яка могла б направити «Галілео» прямо в бік Юпітера. Був розроблений новий шлях з використанням гравітаційного тяжіння інших планет, щоб направити корабель по правильній траєкторії.
«Галілео» був запущений в 1989 році. Він провів в загальній складності вісім років в системі Юпітера, наносячи на карту комплекс супутників планети, який включав в себе чотири вже відомі «Галілеєві» об’єкти, відкриті великим італійським астрономом Галілео Галілеєм за допомогою його найпростішого телескопа, а також десятки дрібніших. Місія була завершена 20 вересня 2003 року, коли «Галілео» був направлений в атмосферу Юпітера на дуже високій швидкості, щоб спалити його і запобігти потенційному зараження інших супутників Сонячної системи бактеріями з Землі.
