30.09.2021 13:35
for all
13 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Ем Скитаній

Світанок над руїни...

Світанок над руїни...

...красуні квіти осені в степу

під сонцем гріються у травах

самарагдовоблідих -

хитаються у спогадах про літо,

настирну комашню,

нестерпну спеку,

бажані дощі,

швидкі веселі зливи.

у листі - шелест хвилями відлунь,

подібних оплескам

незримому

і бажаному гостю... -

то вересень вітає листопад.

світанок дивовижний і прозорий

в осінній ранок прохолодний

ввійшов у день великим сонцем -

святково виглядають навіть ті онде

руїни сел

і хати розграбовані до щенту

убивцем-москалем,

цим чорноротим хамом.

вся та біда і смерті,

що порозсіяно засланцем,

дибілом-путиноїдом кремля... -

все це у сяянні божественного дня

стає вже зовсім не суттєвим

у змішаних чуттях,

коли похмурості нема -

є лише злість пом`якшена коханням,

зненависть - забуттям, а радість

нівелює розпачі і відчай

під цим блакитночарівним

шатром величним неба...

неначе Бог розсунув темні хмари

за обрії незнані назавжди.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 13.10.2021 11:55  © ... => Тетяна Чорновіл 

дякую, Тетяно! 

 13.10.2021 09:13  Тетяна Чорновіл => © 

Вірш влучний і на часі, як завжди у Вас! Ваші відчуття і настрої поділяю. Надія на Бога, щоб допоміг таки розсунути хмари!