10.10.2021 14:30
for all
14 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Ем Скитаній

В похмурих обріях імлистих...

в похмурих обріях імлистих

панує осінь у містах.

з небес на килим падолисту

спадає, падає сльота.


як відчай вітер в натовп стрічний

в дощі заблуканий, рвучкий...

у тінь, за каптури обличчя

ховають люди в день такий.


у мерзлих пальцях парасолі

над головами як шатра

в степу...там, де в безмежній волі

дощі і сонце, і вітра.


там, де оселі у руїнах,

сади роковані на смерть,

убивць ротації, заміни... -

вся путиноїдная мерв!..


і осінь тут брудна і мокра

нічийна, змерзла...сирота.

крізь степ ввійшла утомним кроком

і оселилася в містах.


але вже заморозь ранкова

біліє...подихом зими

день огорнула, будень новий,

м`які осінні килими.

____мерв (мерва) - тут: паскудство, непотріб (московитською - дрянь)

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 18.10.2021 15:43  © ... => Каранда Галина 

...так і запишемо у небеси... 

 18.10.2021 00:26  Каранда Галина => © 

Висохне ота твань. Висохне, вимерзне і щезне. 

 13.10.2021 11:49  © ... => Тетяна Чорновіл 

звичайно - переживемо!!!...і не лише погоду...дякую, Тетяно! 

 13.10.2021 09:09  Тетяна Чорновіл => © 

Влучно і поетично описана у вас дощова осіння охолода і навіть путіноїдная мерв (слово і вираз дуже підходить до подій і ворожих зайд на нашій землі). Тримаймося! Надіймося, що видохнуть ті паскуди! А погоду переживемо.