В похмурих обріях імлистих...
в похмурих обріях імлистих
панує осінь у містах.
з небес на килим падолисту
спадає, падає сльота.
як відчай вітер в натовп стрічний
в дощі заблуканий, рвучкий...
у тінь, за каптури обличчя
ховають люди в день такий.
у мерзлих пальцях парасолі
над головами як шатра
в степу...там, де в безмежній волі
дощі і сонце, і вітра.
там, де оселі у руїнах,
сади роковані на смерть,
убивць ротації, заміни... -
вся путиноїдная мерв!..
і осінь тут брудна і мокра
нічийна, змерзла...сирота.
крізь степ ввійшла утомним кроком
і оселилася в містах.
але вже заморозь ранкова
біліє...подихом зими
день огорнула, будень новий,
м`які осінні килими.
____мерв (мерва) - тут: паскудство, непотріб (московитською - дрянь)
