28.09.2021 15:12
для всіх
106
    
  3 | 3  
 © Ем Скитаній

В епоху діамантову зірок...

В епоху діамантову зірок...

епоха діамантова зірок

кинджально ріже Всесвіт.

і холод кольорів, 

і хаотичність звуків, 

холодний блиск... -

печальний реквієм світам, 

які кришталізовані зоріють

на зникнення, 

на згубу в небутті.


шлях діамантовий зірок -

останній шлях.

лиш полиски слабі

з проміння тьмяного

блукають між руїн

незбутніх мрій

в надіях невиразних

спасіння, 

порятунку, 

співчуття...


і стогін жалісний згасаючих зірок -

у подиху останніх гравітацій

червлених куль зотлілих карликових зір.

буяли що і сяяли, іскрилися, палали

у полум`ї бурхливого життя... -

колись були такими.

лишився крик, цей стогін, біль

і озови у Всесвіті пустельному крізь тишу, 

у темряву щільну і непроглядну.


і шлях їм діамантовий - у несвіт

між чорних гострих брил планет загиблих, 

поміж колишніми життями.

наосліп зорі стомлені плетуться, 

кривавий слід за ними - шлейфом, 

хмарами рожевими, 

туманом.

розірвані в ніщо, обвуглені у темряві зникають -

чи оживуть, відродяться вони?...

прокинуться колись від летаргічних снів?...

а може їхні сни - колапс матерій?...

хімія гниття і поглинання

останнього шляху в епоху діамантову завершень?...


...чи встигнемо знайти собі ми інший Всесвіт?...

уникнути аби страхіть подібних

і анігіляцій...

бо важко усвідомити себе як тимчасовість

у тимчасових Всесвітах, 

у просторах безмежних...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 28.09.2021 18:45  Каранда Галина => © 

Аж ух!
Давно не пишу мудрих коментарів, тож повністю підтримую коментар пана Миколи коржика.
І назва ж! Назва! Самою назвою можна замилуватися! Чудово.

 28.09.2021 16:31  Микола Коржик => © 

Дуже вразило. Прекрасно, зі знанням матеріалу написаний вірш. Дякую Вам пане Скитаній за приємні хвилини від прочитання твору. Чудово!!!