Інертність у техніці та побуті
На уроках фізики ще у 7 класі ми дізналися, що інертність – це властивість тіла, яка полягає в тому, що для зміни його швидкості руху під час взаємодії з будь-якими іншими тілами потрібний деякий час. Тобто тіло не може почати рух, зупинитися чи просто змінити швидкість свого руху (поступального чи обертального) миттєво. І, якщо маса – це міра інертності, то саме від неї залежить, на скільки легше змінити швидкість. Тобто, чим важче тіло, тим довше та важче змінювати його швидкість руху. І ця властивість дуже широко використовується в техніці та побуті.
Наприклад, усі двигуни внутрішнього згоряння лише в певні моменти штовхають поршень, який в свою чергу обертає колінчастий вал. Тобто більшу частину руху відбувається за інерцією (а це вже властивість тіла зберігати швидкість чи спокій). Це мають розуміти інженери, які конструюють такі агрегати та й самі водії. Ми усі знаємо, що не можливо моментально загальмувати. Чи під час бігу, чи під час руху автомобіля, завжди треба час на зупинку. І чим важче тіло, більш інертне, тим більше воно потребує цього часу. Це важливо розуміти, щоб зменшити до мінімуму аварії на дорогах. При цьому знання ці важливі і водіям, і пішоходам. Інерція не дає загальмувати миттєво, якщо хтось раптом вискочить на дорогу. Аналогічно інерція не дозволить різко повернутися назад, якщо хтось вирішив вибігти на проїзджу частину.
Як бачимо, інерція часом дуже небезпечна властивість тіла. Але, водночас, саме вона заставляє рухатися різноманітним пристроям, обертатися планетам навколо зірок чи електронам навколо ядра. Саме інерція дозволяє кататися на велосипеді не підтримуючи рух постійним обертанням педалей. Саме інерція заставляє летіти м’яч у ворота суперника. Тобто скрізь у побуті та техніці ми стикаємося з цією важливою природною властивістю.
