Апарати для вивчення морських та океанських глибин
Батискафи – апарати для штурму людиною максимальних глибин, вже в 1960 році занурювалися на десять з гаком кілометрів, – продовжують досліджувати деякі з найглибших западин Атлантичного та Тихого океанів. Екіпажам цих апаратів вдавалося зустріти риб навіть на граничних глибинах. Одна з перших глибоководних сталевих камер зробила 125 занурень, витримуючи графік не гірше за якийсь пасажирський пором; на ньому вчені вивчали життя у Тихому океані на глибині 10000 метрів. На дні вони виявили каньйони з нависаючими схилами, восьминогів, що піднімають клуби «пилу» на мулистому ґрунті, рідкісних риб. Люди в металевих будинках-лабораторіях живуть протягом декількох днів і навіть тижнів на дні моря; товща солоної води 100, 200 і більше метрів відокремлює їх від поверхні. Всі ці досягнення доводять один важливий факт: людина взялася, нарешті, за освоєння глибин.
Винайшов перший батискаф для вивчення морських та океанських глибин швейцарський фізик та винахідник Огюст Пікар ще в 1945-1948 рр. Сконструйований перший такий глибоководний апарат в Бельгії. А вже другий батискаф, науково-дослідне судно «Трієст», який побачив світ у 1953 р, був просто шедевром тогочасної техніки. Уявіть, на ньому 23 січня 1960 р вдалось опуститися в найглибше місце планети – Маріанську западину (глибина 11000 км). І це сталося більше 60 років тому.
З 1980 року від батискафів відмовилися, їх зайняли більш сучасні глибоководні апарати та роботи. Хоча змінилася лише конструкція, тому дана назва зустрічається по сьогодні.
Останній відомий батискаф Deepsea Challenger сконструйований в Австралії в 2012 році. Саме він здійснив вивчення найглибшої частини Маріанської западини – безодню Челленджера, тобто знову досяг глибини 11000 км, але вже з більш сучасним обладнанням. Завдяки цьому Deepsea Challenger зумів узяти зразки ґрунту та провести фото та відеозйомку, створивши навіть 3D-модель западини. В результаті експедиції було доведено, що навіть на такій глибині є життя.