Екологічні наслідки безвідповідального використання атомної енергії
Чи справді атомна енергетика така небезпечна та погана? Невже екологічні наслідки її використання такі трагічні? Мені хочеться проаналізувати це питання з протилежного боку.
Аргументи на підтримку використання атомної енергії зводяться до того, що, по-перше, є невід`ємною частиною вирішення проблеми зміни клімату. По-друге, низькі експлуатаційні витрати та тривалий термін служби (до 100 років) роблять АЕС однією з найбільш економічно конкурентоспроможних форм низьковуглецевої електроенергії. По-третє, незважаючи на аварії в Чорнобилі у 1986 р. та Фукусімі у 2011 р., ядерна енергія є виключно безпечним способом виробництва електроенергії у промислових масштабах. Ядерна енергія має найнижчу кількість прямих смертельних випадків серед усіх основних джерел енергії на кВт/год виробленої енергії — більш ніж у 100 разів менше, ніж гідроенергія та скраплений природний газ. По-четверте, атомні станції залишають невеликий екологічний слід і не забруднюють повітря. За деякими даними, використовуючи атомну енергію, світ запобіг близько 2 млн смертей, пов`язаних із забрудненням, і до 2050 р., ймовірно, запобіжить ще 7 млн.
За даними швейцарського Інституту Пола Шеррера, у період 1969-2000 років було зареєстровано 1870 аварій, пов`язаних з енергетикою, внаслідок яких загинуло п`ять і більше людей. Загалом загинуло 81258 чоловік. Серед викопних енергетичних ланцюжків (включаючи розвідку, видобуток, транспортування і т. д.) найбільше жертв припадає на вугілля (20276), потім слідує нафта (20218), скраплений нафтовий газ і природний газ. Примітно, що в ядерному ланцюжку була лише одна аварія — Чорнобильська (31 безпосередній летальний випадок). При цьому передбачувані латентні смертельні випадки, що виникли через наслідки впливу викинутого радіоактивного матеріалу на здоров`я людини, від 9 до 33 тис. осіб.
Причина, через яку енергетична політика, наприклад, США йде врозріз із загальносвітовими тенденціями, також відома — собівартість електроенергії, що виробляється АЕС, виграє конкуренцію з іншими типами електростанцій. Проте потенційна небезпека АЕС та досвід аварій потребують інших вагомих аргументів на користь атомної енергетики.
У роботах вашингтонського Інституту ядерної енергії (The Nuclear Energy Institute (NEI)) простежується чітка позиція щодо захисту цього виду енергії шляхом дискредитації систем захисту реакторів та реагування на ядерну катастрофу, яку зазнав Чорнобиль. Так, пояснюється, що американські енергетичні реактори докорінно відрізняються від чорнобильського, який називають апріорі нестабільним та ненадійним. А екстраполяція існуючих ризиків в ядерній енергетиці на сучасні умови є недоцільною, оскільки використовуються безпечніші технології та в більш строгому режимі регулювання.
Аналізуючи безпеку Чорнобильської АЕС, експерти Національної академії наук (NAS) приходять до висновку, що ключова відмінність від АЕС у США полягає у проектуванні електростанцій та рівні готовності до надзвичайних ситуацій. Це пояснюється тим, що навіть за катастрофи можна було набагато ефективніше запобігти радіоактивному впливу на людей як завдяки швидкій евакуації місцевого населення і своєчасному оповіщенню влади, так і контролю за зараженими продуктами харчування. До слова, у Чорнобилі часткова евакуація почалася через 36 годин після аварії, тоді як у США сьогодні оператори АЕС зобов`язані попередити владу протягом 15 хвилин з моменту виявлення умов, що призведуть до викиду.
Загальносвітові тенденції щодо впровадження «зеленої енергетики» йдуть урозріз із масовою ліквідацією низьковуглецевих АЕС. За першу половину 2020 р. було закрито 20 реакторів — 14 у США, п`ять — у Німеччині та один — у Японії. Ще 169 реакторів знаходяться на різних стадіях виведення з експлуатації, які в середньому тривають 20 років.
Звичайно, це викликане побоюваннями, пов`язаними з їх використанням. Тим не менш, складається враження, що вони явно перебільшені, а при відповідальному використанні атомна енергетика могла б забезпечити людство необхідною енергією без негативних наслідків для навколишнього середовища.
Відновлювані джерела енергії, звичайно, відіграватимуть важливу роль, але не стануть основним джерелом енергії і, отже, продуктивним вирішенням екологічних проблем: сонячна та вітряна енергія ненадійні та дорогі в обслуговуванні.
Таким чином, Чорнобильська аварія стала відправною точкою для відходу від використання атомної енергетики в більшості країн світу і підштовхнула його у бік відновлюваних джерел енергії. Проте не всі держави дійшли такого рішення, а враховуючи рівень розвитку їхньої економіки, можливо, зробили правильний вибір.
Отже, якщо триматися атомної енергетики відповідально, то все може бути по іншому. Вона може стати більш екологічною, навіть в порівнянні з «зеленою» енергією.