Розплітає над лугом серпанок...
Закосичену зорями ніч,
Подаруй мені, мила, світанок,
Вийди сонечком ясним навстріч.
Пригорнися волошками в полі,
Заспівай соловейком в саду,
Берегинею стань в моїй долі,
Якщо десь я в дорозі впаду.
Нахились наді мною вербою,
Чи блакиттю в небеснім ковші,
Якщо вечір обійме журбою
І проллється дощами в душі.
Доторкнись легким подихом вітру
До сльозинок, що впали в росу…
Я очей твоїх тонку палітру
Крізь життя в своїм серці несу.
М. ЛЬВІВ, 29.12.2024