Ліричний вірш

Блакитне скло, нiмiє в тишi, А я пишу йому слова. Незримi кояться дива, Коли мiй сон зоря колише....

Співвідношення меду і дьогтю Досягає критичного значення... Здивувати могли багатьох ми, Хто б д...

Прощавай, невимо́вна ту́го! Закривається наш портал. Ти не перша, але й не друга. Ти – не...

Ти любила грати у кохання – І у ме́не виграла його, Одночасно перше і останнє, Додала до ...

Ти вмієш у ду́шах читати. В мою ж – написала сама Приречення вічно кохати. А щастя від то́г...

Прокинутись вранці, відкрити повіки, Ковтнути повітря — цілющі ліки. Відчути, як сонце ло...

Сьогодні світ вкривається квітками, Бо березень приніс тепло в долонях. Хай сонце грає золотими п...

Там, де пустеля цілує блакить, В золоті Сонця країна лежить. Високо в небі сокіл ширяє — ...

Розлила́сь ріка і береги поглинула.Ніби ча́плі, ве́рби посеред води́.Чи тепло́ весня́не так на ме́н...

Зелений хміль очей твоїх Щоразу в голову вдаря́є, Коли на мене зводиш їх. Серед усіх земних утіх...

У горнятку неба — крапля молока, Сонце розлилося золотом по стінах. Доля сьогодні — л...

Вона промайнула повз ме́не, Мов подих тепла навесні, – І бли́снули очі зелені, Тебе́ наг...

Я люблю це життя за ранкову росу, За пташиний мотив у старому саду, За кожну хвилину, за чисту ...

Як подивлюся в ті очі, Обливається ми серце, Обливаєтся ми кров’ю, Кров’ю теплою, ...

Вітер кудлатий волоссячко сплутав дівчинці милій. Дівчинка щиро сміється – весело спорити з н...

Спогад Я знову тут - під обстрілом очей, стіл, крісло, крейди біла грудка. Спинити час, що так злітає...

Він приречено жив, бо давно розумів, Що горітиме вперше й востаннє, І собою вогонь запалити хотівНе...

Я спалю на багатті книжки́ У вечірній туманній журбі – Хай вогонь поглинає рядки Тих вірші́...

Яскраве сонце посеред зими – Твоя краса, жадана і холодна. Не тане під гарячими слізьми́ Д...

Дзвінок розсипав сміх по коридорах, Злетіли цифри й букви до стелі. Ми пишемо життя у моніторах, ...

Зігріває світ твоя любов тиха, Мов промінь сонця в ранковій імлі. Рідна мати — серця мого вті...

Коли світло здолає пітьмуІ життя запалає зорею –Ще когось поцілую, когось обійму, Але ти вже ...

Поворожи́ мені на гу́щі ка́вовій!Горнятко перекинь, немов життя моє:Нехай стікає о́сад візерунками ...

У минуле не відправити листа:Є адреса – та немає адресата.Ти мене забула. Ти мені не рада.Я ко...

Твоим зелёным рукавам Всегда без меры рад: Сойду ли я в зелёный сад, Коснётся ли травы мой взгля...

А може це і є то справжнє щастя?Проснулась.Кава.І сама собі належиш.Ніхто вже не волащо ти повинна, ...

Щоб троянди рук твоїх не зранили, Я шипи безжально відривав...Невтямки́, чому́ мене ти зрадила, Як ...

про внутрішню силу, прийняття себе і відродження після болю

В мене надія пропадає І з кожним днем тає любов. Так не чіпай мене, благаю, Не пий мою ти, люб...

Цей вірш — щира сповідь душі, що втомилася від війни, але не зламалася. Це відмова від усіх матеріальних благ заради найвищої цінності — мирного неба, спільних ...