Не тривож осінь душу печаллю...
Не тривож, осінь, душу печаллю,
І в безсоння моє не просись,
У садочку сріблястою шаллю
На зорі серед трав не стелись.
Віддзвеніли перлинами роси
І відлунням упали в туман,
Понад лугом в калинові коси
Ніч вплітає п`янкий свій дурман.
Я затриматись тебе не прошу –
Вже мій клен в самоті зажуривсь,
І свою позолочену ношу
Падолист вже кружляти зморивсь.
Присіда морозець на порозі,
Пережиті тривожить літа –
То зима в таємничій облозі
Білий сніг в мої скроні впліта…
Не тривож, осінь, душу печаллю,
І в безсоння моє не просись,
У садочку сріблястою шаллю
На зорі серед трав не стелись.
М. ЛЬВІВ, 28.12.2024