09.06.2013 20:39
для всіх
333
    
  12 | 12  
 © Ірина Затинейко-Михалевич

Звичайні собі люди...

Дорогим літпорталівцям...

Дивна  все ж річ - інтернет… Попри вікіпедичні всезнаючі стилажі, безперервний потік важливо-непотрібних сенсаційних новин, безкінечних лабіринтів реклами,  - у ньому люди знаходяться… Знаходяться невипадково. Я вірю у це. 

Справа тільки в тому, наскільки сильно хотіти когось знайти і для чого?! Думка вихлюпується в дію – клік, і десь на другому кінці країни, світу,  з подібною думкою-прагненням людина, виходить на контакт. Ба, навіть фізики стверджують – думки матеріальні!!!

І кожна, неодмінно кожна думка, знаходить собі  доповнення: самотньо вистраждана – слухача, грішна – розуміючого сповідника, поетична - вірного читача, недосвідчена – вчителя.  Свою долю, врешті решт знаходять, кохання…Хіба не диво?

І в той момент, коли думки вібрують вже від зустрічі очей – із особливим забарвленням, несміливістю, чи навпаки – впевненістю, неодмінною добротою, чи завуальованою, для безпеки, підозрілим поглядом, із своїми задавненими страхами і печалями, із дитинними раптовими радощами, - «віртуальний світ» перестає бути віртуальним. Бо він виконав свою місію – став містком для правдивої  зустрічі у багатомільйонному інтернетному ситі. Бо ті, хто вміє вправно ним пересіювати емоційний зв`язок, керуючись відчуттям та інтуїцією – обов’язково пересіє переплетені віртуальні контакти в зустріч!!!


 У вогкий червневий вечір, начинений буденними турботами звичними – закралося свято. Воно сполокалось як слід у теплому літньому дощі, маріїнських фонтанах після далекої, втомленої тарахкотінням спітнілого потягу «Івано-Франківськ-Київ», столичної «підземки», рутинних офісних перипетій, студентської сесії, надокучливих документів, батьківських хвилювань, ліричних сублімацій, нервово-напружених арматур…Від усього цього потрібного неспокою  літня злива омила відчайдушних літпортальців. Так часто зазирають в очі одне одного крізь призму твору, вгадуючи сутність кожного хіба за їх радісним, зболеним, пережитим, -щасливим,  натхненним писанням…

А тут – уже не шукай підтекстів, не вибудовуй образів, не вгадуй, помиляючись, що «на споді», не вигадуй кішок у пустих кімнатах, не примірюй трагічних сценаріїв ліричних героїв під автора, – просто втішайся життям і зустріччю. Бо – це звичайні щасливі люди, повні життям, повні любов’ю очі. Викроїли час для здибанки.

Звичайні собі люди, яким дано незвичайно писати…

Які вміють звуки перетворювати в думки, зв’язати їх у вишукані, а часом і прості слова, щоб висловити чужий-вигаданий-перебільшений-пережитий біль. Радість. Любов. Горе. Знаки запитань. Окличність життя! А поміж тим усім – висловитись і про своє «що на споді»…

Натхненні бордюрами, короновані словом, поєднані літпорталом, доповнивши одне одного ( кедам завжди брак шпильок – тому і знайшлися), окрилені коханням, «делікатною» поезією та жагою до життя ( бо ж здолали сотні кілометрів у спітнілому потязі), захищені янголами, «що сходять на землю й шукають схову» , названі колючою квіткою – спостережливо загадковою…У цій багатогранній множині, кожен щедро омитий дощем та радістю від зустрічі – хай віднайде свою автентичність.

До наступної зустрічі!!! У ще більшому колі портальців.

Звичайні собі люди…Горять очі до життя!!! І вміють сіяти решетом інтернетним так, аби перехресні із кимось натхненні думки, пересіяти в зустріч!!!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 11.06.2013 21:42  Сашко Новік => © 

класно. наче ще раз побував. правда мене відсканувати часу мало було, то ж взяли бордюр))) він правда трохи не звідти, але відображає))

 11.06.2013 00:04  Деркач Олександр => © 

Написано супер, не просто думки вголос...

 10.06.2013 20:18  Світлана Рачинська => © 

Дуже емоційно тонко і точно передано настрій) Наче сама на зустрічі побувала...І справді, оце бачення через сито - крутяк))))
Усе реальний крутяк!!!!!!!!!!!!!

 10.06.2013 14:32  Недрукована => © 

Є така штука =))
Гарно описала!
Тоді, до наступної зустрічі! =)

 10.06.2013 13:21  Володимир Пірнач 

Шикарна історія :)

 10.06.2013 13:11  Тетяна Белімова => © 

Класно! Ми такі - звичайні, але із ... бордюрами й мурахами... на перший погляд, ніби все добре, але коли придивитися...
Хочеться реміксу!)))))

 10.06.2013 02:27  Наталія Сидорак => © 

Супер просто!)))

 09.06.2013 22:35  Чернуха Любов => © 

тепло написали, навіть не приймаючи участь, приємно прочитати...

 09.06.2013 22:32  Марієчка Коваль 

Підтримую кожне слово, у цьому разі інтернету плюс, великий і жирний. Класні, прості люди. Але... я не скажу, що є некласні, є просто дуже ліниві...))))

 09.06.2013 20:57  Каранда Галина => © 

класно!) навіть у мене, що там не була - асоціація на кожне слово)