Коли кольори зливаються
з рубрики / циклу «не патріот я»
Клікаючи по заголовках новин, очима зачепилася за фразу "Коли чую Фаріон, переходжу на російську". Чомусь відразу відчула, що в тій статті не буде ні слова ні про саму Фаріон, ні про скандали, з нею пов’язані. Бо й не читала б такого. І не помилилася. Розумні думки нормального українця, який не хоче, щоб його насилували. І якому неприємно, коли насилують інших. В цьому заголовку дуже компактно акумулювалася та думка, яку в мене ніяк не виходить донести до людей. Не хочу нічого доводити, розжовувати і переконувати когось в чомусь. Просто тези.
- Колись в нас була вчителька, яка практично на кожному уроці, з приводу чи без, кричала «вы безсовестные придурки!!!» Здогадайтеся, як ми її сприймали…
- Слово «ідейний» в моєму середовищі має негативний відтінок. Чому? – бо саме «ідейні» доносили на тих, хто зірвав три колоски. Саме «ідейні» строчили анонімки на сусідів з приводу їх «неблагонадійності». Особисто знаю «ідейних», початок поетичної кар’єри яких знаменувався одами КПРС , а потім пожовтоблакитнів якраз вчасно, аби не зробити творчої паузи. Спочатку давили одних опонентів, потім – «каюсь, помилявся» - і відразу давити інших (вчорашніх союзників). Але в обох випадках - «не користі ради», а за неї, за ІДЕЮ. Я знаю, що це слово має інше значення. Точніше, воно МАЛО Б МАТИ інше значення. Але Павлик Морозов все зіпсував.
- Для мене пам’ятники людям нічого не значать. Як і прізвища в назвах вулиць. Мені важко уявити психологію людей, які б хотіли посмертно стовбичити десь посеред міста на поталу голубам, закоханим і вандалам чи перевертатися в домовині від фрази «на космодем’янській полатали асфальт». Але якщо я знаю, що для когось той самий пам’ятник (Леніну, Бандері, воїну-визволителю, галушці чи ромашці польовій) є якоюсь святинею, то маю розуміти, що руйнуючи його - здобуваю собі ворога. І байдуже, що для мене то воїн-окупант, галушкою вдавився кум, а на ромашку алергія – я вже назавжди втрачаю можливість когось в цьому переконати.
- Всі ми колись вчили вірші. При певній кількості прочитань вони запам’ятовуються самі по собі. Якщо не зупинитися вчасно й продовжувати повторювати – мозок відключається і відмовляється згадати хоч рядок.З’являється відраза. Чи у вас не так?
- Передозування ліків часто має гірші наслідки, ніж сама хвороба.
- «Один крітянин сказав – всі крітяни брехуни»… сподіваюсь, ясно…
Можна продовжувати, але сенсу немає. Однак найкраще все сказано отим заголовком.
P.S. Не провокуйте зворотної реакції в людей, які самі, без закликів і скандувань, хочуть проголосувати проти діючої влади. Просто покажіть, що ви – не такі самі. Не кричіть, хто поганий – ми самі це бачимо. Дайте повірити, що ви не будете так само гамселити нас по голові, як прийдете до влади – і ми з радістю виберемо саме вас. Дайте розгледіти ваші хороші сторони. Повірте, це дуже важко зробити, коли над вухом постійно кричать про нашу несвідомість і перед лицем махають прапорами. Кольори зливаються...
Лубни, 11.01.14
