Санта-Барбара "Серебрянного века" 18+
© Самотній КітЛюбовные треугольники "серебряного века" руской поэзии...
Любовные треугольники "серебряного века" руской поэзии...
...здебільшого не дослідження, а припущення й висновки зроблені з власного досвіду, втім прочитавши, сподіваюсь ви зрозумієте, що вони не безпідставні. А ще я цікаво закінчив цю розповідь.
Ура, бажання виконано. Але прохачеві це не до тями, в нього виникає питання : «за що?» і він просить нової порції лайна собі на голову…
Причина для радості лежить на поверхні, і тільки премудрі мізки не хочуть про неї повідомити, бо надто вже серйозні та начитані для всіляких дурниць. Та й поговірка є: «Що більше знань, тим більше печальки». Тому буду агітувати Вас стати трохи придурками. Ха!
Доброта – не смирение, не отступление! Не откажусь от доброты, сердца чистоты...
"Через меня дыханье вечности шумит, и жить без остановок мне велит. Ум будет строить здания другие – не тюрьму..."
Иная логичность, иная математичность - Доброта прямо под ногами!
Но я смотрю. Музыка душевная - я плачу, мне всех жалко. Это просто финал. Приходят в конце результаты ДНК.
Нема сенсу звинувачувати букви. Чисте серце не звести нечистими речами, сильну людину не зламати випробуваннями. І якщо вас розлютили якісь речі, то це голос темряви... Світло бореться з спокійним серцем, без зневаги, із співчуттям і відповідальністю за брата. В цьому випадку доказ своєї точки зору не супроводжується ганьбою співрозмовника.
Митець завжди відчуває більше. Рукою Бога творить... Для таких – всі простори відкриті через підказки з серця свого. Почути їх можливо в тиші.
Я – сильна! Справлюсь. Не прошу вас про мене дбати. Тільки надіюся, що такою буде воля ваша, діти!
Саме внутрішнє насильство всіх людей притягнулося в єдину хмару та спроектувало його прояви у реальному житті.
Душа – це ті чотири тонких тіла, не видимих оком, але саме вони є наша особистість, що живе вічно.
Якщо себе зумієш перепрограмувати думкою, то віра в себе непорушна і безстрашна з’явиться. Спокійний, гордий станеш, – бо ти бог!
Що робити, якщо вам наносять шкоду саме вербальним способом? Усі добре знають, що слово і лікує, і калічить
Багато хто з нас стикався з тролізмом, навіть не підозрюючи, що воно таке. Писав вірш чи есе, чи навіть просто комент, який нарвався на такий фонтан злоби і "прочитання", що, здавалося, лише у найстрашнішому сні таке присниться.
«Мы информационно неразборчивы – едим всё подряд». Хіба не актуально зараз? Нами відверто маніпулюють. Найпоширенішими та найефективнішими засобами такого впливу є телебачення й Інтернет. Досі не вірите?
– Ішь ти, сядять! Маладиі, а мєстамі не поступаютьсі. Ішь ти!
– Да ані, сасєдушка, нямиіі, нєзрячіі, глухія...
– Ішь ти!..
– Ваадітєль, а чой ти нарушил правіла пасадкі пасажіров? Чой? А?
Окуляри?! Хм… А може й справді, взяти оті свої, які що не є найрожевіші окуляри і… – хай увесь світ зачекає?..
Вони інші. Зовсім, зовсім інші... Навіть якщо твій син, як дві краплини води схожий з тобою тодішньою — він не такий, як ти. І навіть якщо донька так само здіймає брови, коли співає у шкільному хорі — вона інша.
Не зовсім уявляю масштаби цієї психологічної проблеми, але наявність різного роду страхів в кожного з нас заперечити важко. Психологи радять… А я відкриваю підручник з фізики та роблю висновок: якщо сила страху виводить Вас з рівноваги необхідно прикласти аналогічну силу, але протилежну за напрямком. Проілюструємо на прикладах.
Клікаючи по заголовках новин, очима зачепилася за фразу "Коли чую Фаріон, переходжу на російську". Чомусь відразу відчула, що в тій статті не буде ні слова ні про саму Фаріон, ні про скандали, з нею пов’язані. Бо й не читала б такого. І не помилилася. Розумні думки нормального українця, який не хоче, щоб його насилували. І якому неприємно, коли насилують інших.
Кругом барикади, добровольці патрулюють околиці. Люди гріються біля діжок з вогнем, хукають на обморожені руки, та попри всі негаразди привітно всміхаються та дарують своє світло побратимам. Дехто згадує Велику Французьку революцію... Та чим же ми гірші від французів? Тії ж європейці!