09.09.2010 20:55
-
3645
    
  3 | 3  
 © Александра Легеза

Словник закарпатських слів

Закарпатський діалект - говірка, яка склалася упродовж століть під впливом сусідства з Венгрією, Чехією, Словаччиною, Молдовою...

1. Ай, айно – так / Будеш ниська позирати кіно? – Айно. - Будеш сьогодні дивитися фільм?- Так. / 


2. Бабоука - лялька 


3. Бавитися – гратися / Діти ся бавлять у дворі – діти граються у дворі / 


4. Балта – сокира / Дай ми балту, жоно!- Жінко, дай сокиру! / 


5. Берувати – фізично могти / Не берую дихати – не можу (не маю сил) дихати / 


6. Біціглі – велосипед / Не миригуйся, поїдеме на біціглях – Не нервуйся, поїдемо на велосипеді / 


7. Віган - сукня 


8. Вуйко – дядько / Завтра мій вуйко прийде – завтра мій дядько прийде / 


9. Гарадичі - сходи 


10. Гаті – труси, штани / Стратив ім гаті у річці – Я загубив труси в річці / 


11. Гиби – ніби / Такое, гиби сь не відів ня – ти ніби мене не бачив / 


12. Горниць – горщик 


13. Грибінь – гребінець 


14. Гузиця – задниця 


15. Дітвак – малий 


16. Звідати – питати / Не звідай ня нич – не питай нічого / 


17. Зелемпаня – нестиглий фрукт 


18. Катран – фартух 


19. Кистимен – платок 


20. Кошар - кошик 


21. Кривуля - поворот 


22. Крумплі – картопля / Купила жона крумплі вчора – купила жінка картоплю вчора / 


23. Лаби – ноги / йой, так ми лаби болять – ой, так мої ноги болять / 


24. Лавор - тазик 


25. Лайбик – безрукавка 


26. Лобда – м’яч / Так ім лобду копнув далеко, што не найшов пак – Я так далеко копнув м’яч, що потім не знайшов / 


27. Лем – тільки / Лем через рік полубив ми ся тот дітвак - Лищ через рік мені сподобався той малий / 


28. Любитися – подобатися / Нич ми ся штось не любить - щось мені нічого не подобається / 


29. Май – най….. / май файний – найкращий / 


30. Мачка – кішка /Мачка би тя копнула! – щоб тебе кіт копнув! / 


31. Метати – кидати, але: вержу -кину 


32. Миригувати – нервувати / Не миригуй ня! – не нервуй мене! / 


33. Надраги – штани / Файні у тя надраги – гарні в тебе штани / 


34. Невалоушний - незграбний 


35. Нигде – ніколи / нигде м тя не віділа – Я ніколи тебе не бачила / 


36. Никати – дивитися / Што никаш? – чого дивишся? / 


37. Нико – ніхто / нико се не знав – ніхто не знав цього / 


38. Ниська – сьогодні / Ниська має боти файний день – сьогодні має бути гарний день / 


39. Нич не є – нічого немає / Што з ня хоч?Нич у ня не є – Що від мене хочеш?нічого в мене немає / 


40. Оболок , визір – вікно / Ко там у оболок позирає? – Хто там дивиться у вікно? / 


41. Пак – потім / Пак го зазвідаю – потім його спитаю / 


42. Палачінта – млинець 


43. Палачінтоука – сковорода / Як ти дам палачінтоуков по чолови! – як дам сковорідкою по чолу! / 


44. Палинка - водка 


45. Парадички – помідори / Дораз у тя парадичку вержу – зараз кину в тебе помідор / 


46. Паранно – нарядний, ошатний / Што сь ниська паранний! – який ти сьогодні гарний ( нарядний) / 


47. Пичка – жін. Статевий орган 


48. Повісти – сказати / (у)повіш ми правду – скажи мені правду / 


49. Позирати – дивитися / піздри у визір - подивися у вікно / 


50. Пой лем - йди-но / Пой лем ти сюда! – ходи-но сюди! / 


51. Пульки – очі / Што сь ся упулив? – чого витріщився? / 


52. Пуцка – чол. статевий орган 


53. Пюлло – погано / уже ми пюлло од сього – вже мені від цього погано / 


54. Ревати – плакати /Не реви, ушито то добрі – не плач, все добре / 


55. Се – це 


56. Седивка – кришка на горщик 


57. Сись / сіся –цей / ця / сись файний – цей гарний / 


58. Сукман - спідниця 


59. Талпа – підошва 


60. Ушитко – все 


61. Файний - гарний, хороший 


62. Фіглі – жарти / Та не миригуйся, я філлюю – не нервуйся, я жартую / 


63. Хижа – хата, будинок / така у тя файна хижа! – у тебе така гарна хата! / 


64. Цімбор – друг / Се мій май файний цім бор – це мій найкращий друг / 


65. Чичка – квітка 


66. Чіня – свиня / Скоро чіньков станеш – скоро станеш свинкою / 


67. Шваблики – сірники / Дай лем шваблика - дай-но сірника / 


68. Шкіритися – сміятися / Што ся шкіриш? – чого смієшся? / 


69. Шкребтати – свербіти / Там тя шкребче? – там тебе свербить? / 


70. Штрімфлі – шкарпетки / То твої штрімфлі висять? – то твої шкарпетки висять? / 


 


Відмінювання займенника Я 


 


Н.в. я 


Р.в. ня 


Д.в. ми, мені 


З.в. ня 


О.в. мнов 


М.в. мені 


 


У реченнях часто перед дієсловом, до якого відноситься, вживається частка ся - себе: 


Будеш ся мити? 


Хоч ся бавити? 


Не спить ти ся? 


 


Також вживається м (відноситься до підмета): 


Так би м ся пробіг – я б охоче пробігся. 



2009 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 06.03.2013 01:49  Каранда Галина => © 

 30.08.2012 19:40  Деркач Олександр 

Цікаво