Які бувають вісті після останніх?
Є в українській два дивних словосполучення: останні вісті та одним словом. Недарма діти, як тільки починають зростати й набиратися словарного запасу, нерідко запитують у батьків чи рідних: «Не так давно ця тітонька по радіо вже говорила: «Останні вісті». Чому вона знову каже: «Останні...»? І починається знущання над простою логікою: батьки, рідні, а згодом і вчителі втовкмачують дитині, що саме так – правильно! Тобто, що вислів останні вісті означає розповідь про новини, що відбулися останнім часом.
А тепер повторіть усно чи напишіть словосполучення останні вісті та новини, що відбулися останнім часом. Повторили? Написали? Задумалися над логікою? Відчули, що вони дуже різні? Чи вам не спадає на думку запитання, що з’являється у душах дітей: «Якщо не так давно вже було сказано, що вісті – останні, чому знову говорять, що вони останні?!. «Останні» - значить такі, після яких не можу бути ніяких інших». І з цим важко не погодитись.
Отож той смисл, що вкладається у словосполучення останні вісті, спотворений. Те, що називається останніми вістями, варто перейменувати, скажімо, так: нові вісті, свіжі вісті (новини), оновлені вісті, вісті сьогодення, цьогочасні вісті (новини), вісті (новини) останнього часу тощо.
Ті ж самі діти, замислючись над тонкощами мови, теж нерідко бувають здивованими: «Чому в українській мові закріпилося словосполучення одним словом, тоді, коли у ньому вже є два слова й після них - кілька слів чи навіть речень у вигляді стислого висновку?» То яке ж тут одне слово?!.
Після таких висловлених думок не дивно буде дізнатися про гнівні обурення деяких філологів: як можна було зазіхнути на святая святих усталені норми української мови?! Це – по-дилетантськи! Це – не правильно!
Тихо!.. Тихо-о!.. Облиште! Словосполучення давнє, усталене, але дивне, наче не з тієї опери.
Краще боротися й відстоювати чистоту мови сьогоднішньої та не дозволяти вкорінюватися у ній модним іншомовним словосполученням і термінам. Та це тема іншої розмови.