04.09.2014 21:29
Для дорослих (18+)18+
250 views
Rating 5 | 1 users
 © Адам Буткевич

Назва

Знаєте, щойно подивився новини і переконався, що нічого не змінилося. Ті ж самі пани і ті ж самі кріпаки. Колись я вважав, що можна змінити світ і я можу його змінити- це залежить від мене. Та цей час пройшов, як і все. Я зрозумів що це прекрасне мислення, ця отрута під назвою надія пожовкла та зникла, немов листя з дерев в кінці листопаду. Так вона зникла і жевріє всередині мене. Чекає... 

Я не гjлосував за Порошенка і не розумію чому і хто проголосував за нього, та й не було за кого голосувати. Ну звідки ж у нормальної, чесної людини кілька мільйонів на заставу для виборів. Очевидно, схід зливається. Скажіть, що це ілюзія і мені просто так здається. Де ця довбана люстрація? Коли закінчиться цей деребан? І чи існує нормальна чесна людина, не клоун, яка зможе навести тут лад? Зараз, здається вилетить крук Алана По і скаже своє слово. Але навколо тиша і плач матерів, які втратили своїх дітей. 

Люди гинуть! Лише біля 800 українських солдатів. А скільки місцевих? Навіщо росіянам пересувні краматорії? Щоб спалювати своїх, чи наших- місцевих? Колись весь світ плювався на фашизм, але й він тотально закрив очі на те, що це був лише учень комунізму. Не знаю скільки треба чекати, щоб рашизм зник, як в свій час фашизм. Хіба винна Росія в цьому чи росіяни, для яких ми були малоросами і хоххлами чи це просто один Путін, Кремль? Якщо народ Росії мовчить, закриває очі на те, що робиться Путлєром: це означає, що вся Росія боїться цього кгбіста? Ні, скоріше більшості росіян це подобається. Невже ми для них третій сорт? Мабуть для них своє не пахне. 

Європа неспроможна на якусь рішучу дію, поки жарений півень не клюне куди треба. Не клюне Європу. Кому потрібна ця Україна- нікому, лише українцям. Україна це не просто земля- це місце де живе моє серце, можливо навіть твоє. Її спалять лише з нами. 

Скажіть шановні навіщо ми розброїлися в 1992? Ми були третьою ядерною країною в світі і могли перетворити, як Кісєльов любить казати, Кремль в ядерний попіл. Ніхто не гарантує безпеку крім нас самих... 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Недописане / Вірш | Адам Буткевич 18+». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Дротики / Вірш | Адам Буткевич».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 07.09.2014 21:48  Суворий => © 

Ми найнаївніша нація в світі... Поки всі держави довкола намагаються озброїтись, вдосконалитись, об`єднатись в військові блоки, щоб покращити обороноздатність, ми дерибанили армію і роздавали озброєння наліво направо всі роки незалежності. Хоча навіть останній дурень знає про "Si vis pacem, para bellum"... Думаю наша помилка стане серйозним уроком для всіх інших пацефістів... 

 04.09.2014 22:25  © ... => Лана 

Дякую. 

 04.09.2014 22:05  Лана => © 

Розділяю вище сказане. Монолог живої людини- українця. Ця думка непоодинока. Постійно натрапляю на подібні висловлюванння , та й сама так міркую. Тільки от лист так і лишиться без адресата. Один - вибув. Другий - прибув. Один - обраний, інший - посланий. Як поводитись далі? Ці переїздні крематорії лякають до смерти.

Публікації автора Адам Буткевич

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо