16.01.2013 00:00
Без обмежень
146 views
Rating 5 | 3 users
 © Тетяна Чорновіл

РОЗКАЖІТЬ, ТУМАНИ БІЛІ…

Поет не прощається, а говорить «до побачення» стрічкам слів, що молитвами тамують біль душі, дум дощам, голубу-смутку, мріям, міченим любов’ю в долей далечі.

У відчутті «блаженної миті» пробігаючи подумки шлях, що лишився позаду, розкладає витрачений час по смислу: дні – на прихоті злетів, тижні – на «дзвони ворогів», місяці – на надії Слова, роки – на друзів і рідних.

Коли острах розтав, а в голові – лиш просвітління і любов, життя здається то книжечкою, яку перегортала доля, то театром в розбитих келихах років. А в розмові серця з тишею душа спрагло шукає стезю до просторового чи часового саду в цвіту божевіллі, що згубилася в білих туманах.


Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Тетяна Чорновіл

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 15 | Знайдено: 85
Автор: Тетяна Чорновіл
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Куди втому стелиш, навіщо?;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;