Музичний твір

У кожного народу є його духовний спадок – заповіт, у якому програмуються найбільш важливі й ключові для нього речі. Зазвичай це музичний твір, який можна виконувати усім разом, уже одним тим консолідуючись, відчуваючи єдність великого народного організму. Таким твором для України є «Заповіт» Тараса Шевченка, що виник задовго до українського гімну «Ще не вмерла України ні слава, ні воля» і тривалий час виконував ту саму роль об’єднавчого у горі і радощах, знаного усіма тексту.

Здається, нема такої людини в Україні і навіть поза межами її там, де живуть українці не географічного, а духовного українського простору, якій би був невідомий безсмертний твір Тараса Шевченка «Садок вишневий коло хати».

Якими є роль і значення пісні у творчості Тараса Шевченка? Поет стояв біля витоків народного пісенного слова, змалку засвоїв його архаїку, ритміку, традиційні словесні звороти. Чи не тому його твори сприймаються як автохтонні, як природний вияв української ідентичності? Звісно, що можна до безкінечності розмірковувати над феноменом поетичного доробку Тараса Шевченка, шукати першопричини, окреслювати вагомі чинники і впливи, але беззаперечним лишається одне: поетове слово перебуває у межах українського пісенного простору (чи не тому його твори так легко лягають на музику?)!