Реальне життя у нереальному світі, або світ врятує… фантазія.

Наш світ потребує дива… Такого маленького, беззахисного, слабкого і трошки нереального, але все ж таки дива. Ми хаотично шукаємо його всюди: у людях, що поруч, у мріях, надіях і сподіваннях, але воно ближче ніж здається, зовсім близько, потрібно лише дотягнутися до нього. Дива живуть поруч із нами, просто інколи ми не помічаємо їх, а шкода. Сьогодні я б хотіла розповісти вам про одне з таких див, точніше про одну дивовижну людину, яка створила світ, у якому безліч чудес, яка повела за собою покоління дітей і дорослих, яка врятувала це життя від загибелі і подарувала людям мрії – це професор Оксфордського університету,володар почесного титулу Командора Британської Імперії, письменника і просто мрійника Джона Рональда Руела Толкіна. Знаю, декому із вас це ім’я може здатися незнайомим, але я впевнена, що всі ви знаєте відому кінотрилогію «Володар перснів». Ну що, згадали? Так-так, саме він – автор цього світового шедевру фантастичної літератури і як не дивно, він і є зачинателем цього жанру.Отже, чому фентезі? Скажу так, бо це слово походить від «фантазія або фантазувати». Саме тут виявляються мрії автора і головне це інший ідеальний світ, який ми носимо у середині себе. Професор Толкін показав цей світ, витвір своєї уяви, реальному світу і реальний світ прийняв його як письменника. Хто він – цей великий творець? Він – патріот. Народившись в далекій колонії на півдні Африки, він віддав усе життя служінню лише Англії. Маючи такий високий титул Командора Британської Імперії, він всього цього досягнув сам. Зоставшись сиротою у віці 12 років він не здавався. Ця маленька людинка вже тоді знала «Я буду лінгвістом і мовознавцем» і так і сталося. Він самотужки закінчив Екстер-коледж на відмінно (до речі там навчалася і мати знаменитої серії книг про Гаррі Поттера Джоан Роулінг), і вступив до Оксфорду, отримавши при цьому стипендію. У нього був надзвичайний дар, пов’язаний з мовами: фінська, грецька, латина,норвезька, французька, німецька, англосаксонська і готська – всіма цими мовами він вільно користувався і більше того, саме зі суміші фінської, латинської, і грецької мов походить його мова високих ельфів Квенья і Сіндаріл, що він створив самотужки для своїх книг. Ось наприклад одна з його найвідоміших фраз «Elen síla lenna», що означає зірка освічує вас (або ваш шлях). Він створив не тільки окремі слова і вирази, а й цілу фонетику, граматику, словотвір, синтаксис… він створив повністю нову мову. А якщо згадати ще мову гномів і орків і ентів, древніх дерев. І їх до речі вивчити можливо, варто тільки захотіти. Передивившись безліч джерел та Інтернет сторінок я знайшла одну цікаву річ, його мова, мова високих Ельфів існує і у нашому світі. На деяких Інтернет сайтах я знайшла вірші, створені ельфійською мовою однією киянкою, що дуже вразило мене. Але ось у особливий світ професора Толкіна втрутилася Перша Світова війна. Він пішов на фронт. Пройшовши страшні муки війни, у нього зародилася величезна ненависть до неї і він ще більше замкнувся всередині свого власного світу, не схожого на реальний. Повернувшись в рідну Англію він працює наполегливо і важко: викладає в Оксфорді, створює літературний клуб «Інклінги» (де до речі творить і його найкращий друг, відомий письменник Клайв Льюїс, автор книги «Хроніки Нарнії» ), і працює, працює, працює над своєю книгою, спочатку «Сильмариліон», потім «Хоббіт», і пізніше над знаменитою трилогією «Володав перснів», яку він створював 17 років. 

Але Толкін писав не просто казку, як говорять більшість людей, не знайомих з його творчістю. Будучи великим патріотом він добре знав історію власної країни. Англія не мала власної бази міфології, як Греція, Рим і Скандинавія, тому що була швидко завойована іншими державами Вікінгами, Англосаксонами і будучи професором міфології, Толкін добре усвідомлював це. І тому своїми творами він прагнув створити міфологічну основу Англійського суспільства, дати англійцям те диво, якого вони не мали. Толкін створив абсолютно новий жанр літератури. Він – першовідкривач цього світу і людство не забуде його ніколи. Його книги зберегли життя багатьом людям. На стінах багатьох будинків у США і Англії після виходу його трилогії почали з’являтися надписи: “Хай живе Фродо!» чи «Гендальфа у президенти!». Світ повністю захопила «толкіноманія» і до сьогоднішнього дня я бачу її прояви у суспільстві. Згадаймо лише клуби рольового моделювання, де лицарі у обладунках відтворювали життя у його книгах, відтворювали битви, побут і події. Я знаю безліч таких людей, яким книга врятувала життя він наркотиків і кримінального майбутнього. Прочитавши її вони пішли за її автором, пішли за Толкіном і живуть зараз у його світі. Не так давно я теж займалася рольовим моделюванням, вдаючи із себе ельфа із його книги, і чесно кажучи ця книга змінила мене і моє бачення світу на краще.  

Так як оратор прагне врятувати людину словом, так само і Толкін, він врятував не одну людину, а безліч поколінь від моральної деградації. У англійській газеті «The Times» я знайшла вислів про його книгу: «Світ поділяється на тих, хто вже прочитав «Володаря перснів», і на тих, хто тільки збирається це зробити». Так, його книги досить важко читати, але хіба Іліада чи Одіссея читалися легше. Повірте, читаючи його книги, ви занурюєтесь у інший світ, світ мрій, світ, де добро завжди перемагає зло. Там ви знайдете надію, якої вам не вистачає, Ви опинитесь в історії «де багато бід і зла. Інколи навіть не хочеш дослуховувати її до кінця тому, що не віриться, що все закінчиться добре. Та і як все може закінчитися щасливо, коли сталося стільки всього поганого? Але раптом непроглядна темрява відступає і все погане вмить щезає. Прийде новий день і сонце буде світити ще яскравіше. Такі історії залишаються у серці. І я знаю чому. Зрозуміла тепер… герої цих історій сто раз могли відступити, але не відступили, вони боролися, тому що їм було на що опиратися… А опиралися вони на те, що у цьому світі ще є добро і за нього варто боротися». Людина без мрії – не людина. Тож читайте, мрійте, вірте і не забувайте, дива поруч… 

Київ,