26.01.2016 14:55
for all
193 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Єва Фомичева

Твердиня

Твердиня

роман Макса Кідрука


Тож сьогодні мова піде про книгу сучасного українського письменника Макса Кідрука — "Твердиня", яка була опублікована 2013 року. Написання ж роману розпочалося у 2010 році, але тоді автор (після перших написаних шестидесяти сторінок) мусив відкласти рукопис. Тоді він взявся за написання технотриллера "Бот", і після його першого публічного представлення 25 вересня 2012, Макс вирішив — пора повертатися до "Твердині". Зауважимо, що після першого варіанту (тих самих шестидесяти сторінок рукопису) майже нічого не лишилося, хіба що окремі деталі. Натомість з`явився більш досконалий варіант. Базисом для цієї книги стала "моя непохитна віра в те, що задовго до інків у Перу жила невідома нам і в той же час надзвичайно розвинута цивілізація, " — зазначає Кідрук.


У книзі зображено подорож п`яти студентів до сельви Мадре-де-Діос, куди вони вирушили у пошуках загубленого міста прадавньої цивілізації. Автор "підкидає" нам чіткі описи, котрі роблять свою справу — читач поринає у написане, відчуваючи кожен подих вітру і краплину тропічного дощу на своєму тілі. Макс не помилився, поєднавши вигадку й дійсність, адже це вдалося йому блискуче. Часом читаючи "Твердиню" завдяки деталям, котрих автор не опустив жодного разу, хочеться негайно відкрити Google і "наюзити" додаткову інформацію про непролазні джунглі Перу, про річку Такуатіману і відшукати ту саму безіменну протоку, озера — Лоуер-Вінкер-Лейк та Аппер-Вінкер-Лейк. Настільки ж усе здається реальним!


Стосовно сюжету. На початку книги трохи моторошно, адже описується спуск жахливо понівечених тіл по річці — тіла тих, хто дібрався до Твердині. Але навіть попри згадку про це у мене не виникало відрази від подорожі до Перу. Навпаки — було бажання пробиратися крізь сельву, шукати дорогу до славнозвісного Паїтіті! Зрештою, цікавість (що ж там на наступній сторінці?) не зникає впродовж усієї книги. А це, як відомо, дуже й дуже добре! Автор "підкидає" нам нові й нові несподіванки, що часом примушують переживати разом з героями, переосмислювати їхні рішення, і собі шукати нерозгадане.


Герої роману — звичайні студенти, й автору вдалося написати про них майстерно. Їхня мова (а радше манера мовлення) дає яскраву характеристику кожному персонажу. Емоції в екстрених ситуаціях, які вони пережили, повністю відповідають реальним — тим, що пережив би будь-хто в реальному житті, хто насмілився б на таку подорож. До того ж молоді люди різних національностей.


Імпонує те, що Макс не знехтував роздумами персонажів, зобразивши хід їхніх думок. Особливу ж увагу привертає Семен, адже дуже цікавими є спостереження за тим, як він намагається розтлумачити прадавні письмена, обґрунтовує свої припущення й робить певні висновки. Також гідним доповненням до тексту є репродукції тих самих письмен, ілюстрації з записника Сьоми, де він намагається їх розшифрувати.


Досить цікавим персонажем виявився й Джейсон Х`юз-Коулман саме тому, що часом не знаєш, чи знесе він голову тій чи іншій людині, чи випалить глумливий жарт. Проте він не дурний, а досить тямущий (наприклад, на відміну від Амаро Кіспе — коротуна, який є неприємним кожному на Твердині, певно).


Загалом, автор приділив створенню характерів персонажів достатньо уваги. Кожен герой — індивідуальність, особистість, "має своїх чортів у голові". І це, не сумнівайтеся, цікаво!


Якми бачимо, найбільше враження справляє деталізація всього та всіх, яка додає роману реалізму. До того ж, часткова науковість та технічні описи у книзі не обтяжують її, а навпаки — роблять ще більш захопливою.


Хочу подякувати Максу Кідруку за цю книгу, що на час її прочитання долучила й мене до пошуків Твердині, дала пережити різні емоції в непересічних ситуаціях, що виникали зі студентами (як у непролазних джунглях Перу, так і під час перебування на Паїтіті). Я не шкодую, що придбала цей роман, адже не кожна книга є такою — захопливою і... одним словом, крутецькою! Прочитання було варте того:)



м.Київ, 5-6 січня 2016

Публікації: Єва Фомичева

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 06.03.2016 20:13  © ... => Олександр Новіков 

Потужний треба ж тоді принтер, надто.. Аби такий зробити, то й не десяток років варто витратити. І не факт, що вийде вдала машина. Але ж.. ідею мати вже добре, ахах 

 06.03.2016 19:44  Олександр Новіков => © 

да Семен привертає особливу увагу, головою на пластикову стільці так взагалі. книга сподобалась. про мегаліти Кідрук ще згадує у "На Зеландію" і пище, що не знає сучасних технологій, щоб їх зробити. я теж про це думав, і згадав про 3д принтер.мо вийде надрукувати пару Саксайуманів))) 

 27.01.2016 20:56  Марієчка Коваль => © 

перечитаю ваш відгук після прочитання. читала трохи цього письменника, але інше. Погоджуюсь, що супер читається. 

 27.01.2016 14:38  © ... => Тетяна Белімова 

Обов`язково не лишіть цю книгу поза увагою, вона варта прочитання. Щасти! 

 27.01.2016 09:55  Тетяна Белімова => © 

Єво, прочитала Вашу рецензію із задоволенням)) Було цікаво! Цього твору М. Кідрука не читала, але вже виникло бажання взяти до рук цю книжку))
Дякую!