Що таке Сирія 1980-1990 -х років? Маки, східні солодощі та звичайно вологий, тропічний, середземноморський клімат, дуже складно переносимий гостями і переселенцями з помірно континентальних широт.
Коли мені було чотири роки, мій батько, військовий офіцер, був направлений в тривале відрядження на 3 роки в Сирію, з метою виконання інтернаціонального обов`язку. Відповідно, отримавши розподіл на такий тривалий термін, сім`я дотримувалась разом з військовим.
Тоді я вперше здійснила політ на літаку, і дуже погано його перенесла. Мене весь час нудило, а гостинні араби - попутники, намагалися пригощати мене, пастилою, запевняючи, що від неї мені неодмінно стане легше. Особливо хвилююче було пролітати на Чорний морем, на мене це справляло незабутнє враження.
Перше, що бачили радянські військові та їхні сім`ї в Дамаску - готель "Синій будинок", з російськомовними гостями. Нам видали номер на дванадцятому поверсі, і з балкона було видно весь Дамаск, особливо гарно було в нічний час доби, коли місто освітлювали сотні ліхтарів. Ми ненадовго зупинялися у столиці, лише коли летіли у відпустку, або поверталися в Сирію. Особливо мені запам`ятався, свіжовичавлений лимонний сік, який ніколи і ніде більше не пила.
Чекаю далі))) Заінтригували! Схід - справа делікатна. Побачити його очима зсередини майже нереально для європейців, але дитині, яка ще не має цивілазційного досвіду - під силу.