Лохотрон як соціологічне дослідження
з рубрики / циклу «Соціалка»
Отже, забавну річ хочу розповісти з вчорашніх моїх спостережень. У стрічці новин фейсбуку натрапив на загадку одного з друзів, там йшлося в умовах, що варіант відповіді треба писати в особисті повідомлення, в разі правильної відповіді автор посту мав розмістити в коментарях твоє ім’я зі смайликом, а в разі програшу ти мусив запостити обрану автором посту одну зі своїх світлин, з умовами загадки. Так от, я звісно впіймався, слід було уважніше вчитуватись, втім, страшного в моєму програші наче нічого й нема, так як ніби нічого страшного нема й в самій цікавості. Але вважаю що не все так просто, й не минає безслідно. Спершу я сприйняв це просто як розвагу, а потім побачив як воно, сука, спрацювало. Коротше, я хочу зауважити ось що, хвилин за 15 відреагували й купились на цю загадку з півсотні моїх друзів з фейсбуку, я навіть не встигав усім відповідати і вибирати їх світлини, оскільки ніхто з них, як і я сам з початку, не знали правильної відповіді. Але тут відповідь не головне, півсотні, за 15 хвилин, це грубо кажучи понад троє щохвилини. Зрештою я не витримав такого напливу повідомлень, до того ж ще треба було працювати, і я невдовзі видалив той пост із загадкою. Ну власне, що я хочу цим сказати, навідміну від вчорашнього, сьогодні я на своїй сторінці звернувся до друзів по допомогу з вибором служби таксі — відгукнулося лише п’ятеро. Протягом дня. Ага, саме так, п‘ятеро, протягом всього білого дня. І на що це вказує? Не знаю, страшно говорити, але все вказує на те, що суспільство, в більшості своїй здеградувало. Ми з таким захватом клюємо на такі здавалося б безглузді речі, як наприклад, картинки зі склянками, "котра зі склянок наповниться першою?", і водночас ігноруємо якісь справжні пости від живих людей. Чомусь репости з нісенітницями приваблюють більше. Стосовно ж деградації суспільства я не маю на увазі когось конкретно або якийсь окремий прошарок, я кажу про суспільство в цілому, і я в тому ж числі. Репостили вчора ту бісову загадку навіть ті, з ким я майже й не спілкуюся, просто додались до списку друзів у фейсбук, бо колись навчались разом, з кимось по роботі десь пересікались, з кимось у творчості, з кимось подорожували. Якась відверто непотрібна фігня зацікавила усіх, і ланцюжок спрацював. Це було схоже на сніговий ком що покотився з гори, чимдалі збільшуючись на своєму шляху. Та чого ж гріха таїти, адже ж і я сам повівся на це. Чому ми на всілякий мотлох так реагуємо? Чому нас так приваблює всілякий непотріб, всіляка фігня, навіщо це нам? Я думаю це робить нас тупішими, так працюють технології, такий собі Mass Hypnosis, до речі, Sepultura незабаром у Bingo.
facebook, місто Київ, 5 квітня 2019 р.