Сидимо, їдемо...
з рубрики / циклу «Соціалка»
Їду з друзями на мотоциклі, один сидить за мною, другий в люльці. Мотоцикл старенький, 1991-го року виготовлення, як то кажуть до ума ще не доведений, але все одно їде. Маю намір перебрати мотор і коробку передач, замінити сальники, підшипники і т. д. Ну все що в плачевному стані, буду змінювати на нове, звісно ж доведеться “колхозити” і щось від іномарок, бо якість СССр-івських запчастин залишає бажати кращого, та й знайти їх зараз майже ніде, в основному китайські копії. Карбюратори хочу поставити вакуумні японські, це має вирівняти роботу двіжка на холостих і зменшити розхід пального. Після апгрейду всіх агрегатів хочу пофарбувати, попередньо прибравши іржу звісно, пошпаклювавши й загрунтувавши нормально. Фарбуватиму хорошою автомобільною фарбою. На покришках не економитиму, бо старі задубілі й потріскані, тож однозначно мінятиму гуму. Відновлювати в оригінал не хочу, бо то крім історичної, жодної цінності нема, а мені моцик потрібен не для музею, а саме як транспорт. Так що хай вибачають любітєлі рарітєтов, подовжу маятник, опущу сидіння й підніжки винесу трохи вперед. З моїм високим зростом, сидиш на заводському як чорт на козі. Я звісно не збираюсь уподібнювати його до Харлєя, але хочу переробити щоб був максимально комфортним. Коротше, план дій є, вже навіть купив усе необхідне для ремонту редуктора. Звісно це не нова іномарка, біля нього треба добряче ще повозитися, але якщо є бажання і руки не з жопи то незабаром зроблю з нього лялечку.
Коротше, мотик на ходу, але їдемо так собі, в моторі масло не мінялося мабуть ще з заводу, не відомо в якому стані колінчатий вал, треба доїхати до гаражів, бо ще не дай чого, заклинить прямо в дорозі. Правий циліндр ще більш-менш, а от лівий “пчихає” на холостих обертах, мабуть треба заморочитись з карбюраторами, хочаб ці налаштувати більш менш нормально поки не куплю вакумніки. Попри старе запалювання, мотик заводиться нормально, згодом планую замінити на безконтактне мікропроцесорне. Ну й взагалі вся електроніка теж однозначно піде під заміну.
Передачі перемикаються добре, МТ-шна коробка це мабуть найкраще в цьому тяжику. До речі, чимало хто перероблює задню передачу на додаткову 5-у. Але......і ось тут, про задню передачу мабуть слід було б промовчати, далі зрозумієте чому.
Сидимо, їдемо. Чувак в люльці весь час ниє, то йому трясе сильно, то тісно, то жопа втомилася, то дорога набридла і він назад хоче. Ну так, є певні нюанси, він сидить трохи нижче і від того не бачить так далеко як ми. Але головне ціль, от-от доїдемо до гаража, вже трохи лишилося, якихось там кілометрів п’ять.
І тут починається гємор з чуваком з каляски:
- Включі заднюю!
- Та ми вже півдороги проїхали, куди розвертатись?
- Я нє гаварю разварачіваца, ти заднюю включі!
- Ти що йобнувся? Нахуя? ))
- Та заєбала так єхать, давай шота мєнять уже!
- Почекай, зара доїдем і “прокачаєм” весь мот, не сци!
- Я не сцу, просто ваткні заднюю пєрєдачю, нєужелі ета так сложна?
- Ти що дебіл? Неможна втикати задню коли ми летим на 4-ій!
- Хуйова ми лєтім на 4-ай, нада заднюю папробавать!
- Коробку уб’єм к єбєням і станемо!
- Вот нє факт, я відєл відосік гдє чувак в тачькє включал заднюю на хаду і нічєво страшнава нє случілась!
- Ага! Я теж бачив те відео, тільки навідміну від нас, там чувак в машині втикає задню на автоматичній коробці, електроніка цю команду блокує і переключиться на задню лише після повної зупинки і натискання на гальмівну педаль! Не порівнюй хуй з пальцем!
- Ладна, харашо, но давай ми всьо-такі папробуєм, а патом єслі всьо будєт заєбісь ти прізнаєш шо бил нє прав?
- Чувак, я не втикатиму задню на ходу!
- А пачєму ти так увєрєн шо в гараже нас ждут і там єсть нєабхадімиє запчасті? Тєбє проста так нікто нічєво нє даст!
- У нас уже є все для ремонта редуктора, потім лишиться тільки коробку й двіжок перебрати!
- Всьо равно, пачєму ти так увєрєн шо дєталі для рєдуктара качествєниє? Может там в гаражах кідалава!
- Може, але я маю руки не з жопи, і якісну деталь від бракованої відрізню. В будь-якому випадку це краще ніж те що ти пропонуєш!
- Аткуда ти знаєш шо лучьше, ти ж даже нє хочєш папробавать? Вон я відєл как нєкатариє люльку вапщє атстьогівалі і нічєво — сідят нармальна на адном калєсє, кірпічік падлажилі шоб ровна била і всьо у ніх харашо!
- І далеко вони так доїдуть?
- Нє знаю, зато нє трясьот, пиль дарожную нє глатают і вапщє ані свабодни, самастаятєльни і могут паступать как хатят!.. Давай уже, включай заднюю!
- Я бачив придурків, які втикали задню на повному ходу, з коробки роздавався противний скрегіт і все летіло к єбєням!
- Ви вдвайом думаєтє шо самиє умниє, да? А я вєдь тоже нє дурак і імєю полнає права на свайо мнєніє!
- Сонечко! Ну зрозумій ти, так працює система двигуна внутрішнього згорання, шестерні коробки з великою швидкістю крутяться в одному напрямку, а ти пропонуєш різко обернути їх в протилежний. Мені шкода мотоцикла!
- Ой, ти как зомбі пряма всьо ніззя і ніззя, а нада бить крєатівним, мєнять старую сістєму, главнає амбіциі і вапщє может нам лучьше на елєктрічьку пєрєсєсть...............
Ця історія поки ще не має кінця — сидимо, їдемо...
Місто Київ, 7 квітня 2019
