17.12.2020 23:04
for all
41 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Серго Сокольник

Пора року навіює задумливість...

Пора року навіює задумливість...

Пора року навіює задумливість...

Знаєте, друзі... Хочу викласти кілька своїх думок. Окреслю, мова йде виключно про мій літературний світогляд і про мою поетичну творчість. Я, до речі, пишу і прозу, проте на даному етапі творчості мені ближче поезія, у даний проміжок часу саме лірика, суть вершина поезії, певною мірою її квінтесенція... І, мірою творчих сил, інколи маю бажання писати ТРОХИ ІНАКШЕ, ніж прийнято нашим завданим ще з радянських часів, і досі не надто радикально зміненим вектором.

Суть навіть не у тому, що в літературі фарисейська заміна червоного прапора на калинові кущі, чи заміна любові до КПРС на любов до нашої дбайливої олігархії вже очі виїла, а тим, хто не бажає бачити очевидного, все одно нема ніякого сенсу щось пояснювати, ... "Хто не сліпий, той бачить"... Я про інше.

Інколи доводиться читати поміж певних авторських творінь посили, що все чудово, що оце нагромадження щаблону на шаблон на догоду "зрозумілості", "масовості", "усеохопленості" і т.п. саме і є стовповим шляхом сучасної поезії. Дозволю собі своєю творчістю з цим не погодитися.

Так, згоден, пересічна писанина на заюзані теми заюзаним викладенням позаминулого століття у стилістиці "строчка-точка", на "прохідні" теми, є легкосприйнятною для кололітературної публіки. Але є АЛЕ, про яке слід пам"ятати, друзі.

ВІРШУВАННЯ і ПОЕЗІЯ суть абсолютно різні речі. Підкреслю, абсолютно. Віршувати може будь-яка людина, починаючи з дуже юних літ. Хто не римував щось про вишневий садок у дитинстві, чи послання у віршованій формі сусідній по парті дівчинці в школі під час уроку? Мило, згоден.

Проте. Поезія є виразом багатошаровості і глибини думки, виплеском у світ внутрішнього стану людини у розвитку, всеосяжним охопленням дійсності. І- поезія напружує думку читача. Поезія- елітарне мистецтво. У ньому, як у будь якому високому мистецтві, читач має зростати до рівня автора, аж ніяк не навпаки.

Я думав, якою саме формулою можна описати це божественне начало, що надихає людину на поетичну творчість? Як на мене, це є сприйняттям світу ПОЗА ТОЧКОЮ ПРИВ"ЯЗКИ, тобто, душа людини в поезії прагне описати сприйняття світу, як його бачить лише Творець, лише Бог. А він бачить УВЕСЬ СВІТ ОДРАЗУ. Не так, як будь хто зі смертних, що бачить лише йому доступну картинку, з його власної точки зору у йому відведений проміжок часу.

Ні. Поезія- не статика. Поезія- сміливий експеримент. Мене завжди дивувало чиєсь намагання вчити когось досконалості віршотворення. Бо постає елементарне питання- НАВІЩО? Я сповідую просту формулу, яка підтверджена всією історією людства. НАВЧИТИ ТАЛАНТУ НЕМОЖЛИВО. Талант має сам дійти поступом і розвитком до власної, йому відведеної долею вершини.

Знаєте... Відверто скажу. Я ніколи ні в кого не вчився поезії. Інша справа- Я БАГАТО ЧИТАВ. Себто, сприймав і відбирав на власний подальший розвиток краще, як на мене. Найдорожче, що є в людини окрім життя- ЇЇ АВТЕНТИЧНІСТЬ. Банальність літературного вчення... Навіть дивно, як можна Божий дар, голос, що надходить поету з якихось інших світів, сприймати опосередковано через когось іншого. Дешевої популярності пересічної публіки, дотримуючись незмінності канону я не шукаю, а рівень майбутньої слави надаю право визначати вищим силам і прийдешнім поколінням... Як у Булгакова в його "Майстрі і Маргариті"- перерізати волосину може лише той, хто підвісив...

Відносно пошуку нових форм. Просто спитаю. Хтось вважає, що можна спинити час? Можна припинити рух зірок і планет? Розвиток суспільства? Перебіг життя? Тому навіть не розвиватиму цієї теми, настільки вона очевидна творчим людям. Неухильно придержуючись згідно вектору викопної незмінності, недовго і на бронтозаврів перетворитись.

Подумайте над цим, друзі. Навіть не про якусь заорганізованість літпроцесу і тому подібні викопні дурниці, навіть не розвиватиму цієї теми. Розумний і так усе бачить, дурневі не поясниш. Я чимало за оці сім років, відколи присвятив себе літературі, надивився на темну сторону літпроцесу... Бачив і "вчителів", і "учнів"... Врешті решт усе залишається на своєму місці і кожен залишається сам собою, таким, яким його створили Вищі Сили. Можна скільки завгодно шукати чорну кішку в темній кімнаті і казати, що її майже спіймано, проте, якщо її нема, то таки нема, і нічого з цим не поробиш.

Те саме стосується і критики, бо існує тенденція возвести себе у такі собі "критикани", і, в найгіршому випадку навіть розпальцьовано а-ля 90-ті тикати комусь в очі те, що на чиюсь думку ним не сприйнято. Слід пам"ятати, що подібна, з дозволу сказати, "критика" є не більш ніж чиясь точка зору, і то в кращому випадку, а, бува, і з певною, зовсім непоетичною метою.

Критика, друзі, це толерантність, інтелігентність і обережність. Тим більше, що поети суть люди творчі, тобто легкоранимі. Взагалі, відносно критики я б сказав наступне. ХТО КРИТИКУ СПРИЙМАЄ, САМ СОБІ КРИТИК. ХТО НЕ СПРИЙМАЄ- НАВІЩО ЙОМУ КРИТИКА? Про себе можу сказати, що особисто я вибірково сприймаю критику від людей, яким можу довіритись у цій непростій справі, які довели свою авторитетність і ніколи не наступали на горло чужій пісні...

Тому- побажаю усім авторам зростання, змін, автентичності, самовдосконалення. Такі справи, друзі, такі справи...

І ще... Ось, наприклад, у мене на сторінці нижче постами кілька взірців моєї лірики. Зовсім у різній стилістиці і виконанні. Комусь ближче один стиль, іншому інший. Проте- у мене ПОЕТИЧНА СТОРІНКА. Себто вона для істинних поціновувачів саме цього виду мистецтва. Тому- читайте і думайте. Бо люди зростають, смаки міняються. А штампи-віршування на догоду далеким від поезії людям я залишаю комусь іншому. Як не надто творчу і інтелігентну справу, до речі...)

Публікації: Серго Сокольник

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 24.12.2020 21:28  © ... => Тетяна Чорновіл 

На взаєм, Таню) Вітаю з прийдешнім Різдвом Христовим! 

 24.12.2020 07:32  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже цікаво було почитати і замислитися! Згодна з Вами у всьому! Ще раз вітаю Вас з прийдешніми святами! Справжнього творчого натхнення Вам і всім, хто з якихось причин замахнувся лірично мислити та існувати! 

 23.12.2020 11:36  Шепітко Олександр => Борис Костинський 

"Україна - великий хутір, а "Проба пера" - маленький. Хуторяни зайняті своїм і вони не потребують чогось більшого, ніж власні вулики та мальви вздовж тину."
мабуть, вкраду)) 

 22.12.2020 19:38  Каранда Галина => © 

А нащо видаляти публікацію?
Я абсолютно ніяк не позиціоную сайт - це не моя парафія. Таке враження, що ми різними мовами говоримо. Я ніяк не можу прив`язати ваші відповіді до своїх питань. Ну та ладно. Проїхали.
З святами вас!) 

 22.12.2020 10:38  © ... => Каранда Галина 

Галю. Вибачте, можу сказати про "не перший рік" і від Вас) Яка назва сайту? Проба борщу, проба фуагри? Я пізніше публ. видалю, хоча виклав її просто з метою архівації тут. Дозволю собі сказати, що Ваша позиція в даному випадку нагадує " є дві думки. Моя і неправильна". Власне, Ви ж позиціонуєте ресурс як літературний? Зайдіть до мене на фб, скажімо, чи в групи, і побачите думку людей, абсолютно іншу, ніж Ваша. А образи якісь... Я навіть не хочу підіймати цю мені не цікаву тему)

 22.12.2020 07:00  Каранда Галина => © 

Просто мені здалося, що ви постійно висловлюєте презирство до людей, які віддають перевагу більш традиційним стравам, ніж ви. В кожному передогляді звучить:"я гурман, пишу для гурманів, кому не подобається - той дурень".

І вже тоді навіть кришку на кострулі відкривати не хочеться у такого гордовитого кухаря). Хай свою фуагру сам їсть!)

Без образ. Не перший рік ця тема від вас. Просто здивувалася, що ви знову її підняли тут.

 22.12.2020 00:50  © ... => Каранда Галина 

Галю))) От слово честі) Не відгукнусь на заклик усім їсти борщ. Хоча я ніде, ніколи і нікому не забороняв його їсти, та такі приземлені гастрономічні горизонти навіть не гурманів налякати можуть))) Зі святами Вас) 

 22.12.2020 00:48  © ... => Борис Костинський 

Борисе, вітаю) Я цю статтю сюди виклав, власне, суто для архівації) Дискусії стосовно літератури у мене на іншому ресурсі) Хоча... Все ж це ПОЕТИЧНИЙ МАЙДАНЧИК. Якщо в усіх голова, як ти кажеш, зайнята... Не комільфо. Задуматись є привід. Такі справи))) Зі Святами! Настрою)))

 20.12.2020 18:52  Каранда Галина => © 

Знову Вам хтось на любиму мозоль наступив?)

 Якщо ви так впевнені у неповторності  власного таланту, то чого для вас такі важливі овації??

Щодо авангардності, розвитку л-ри і строчки - крапки... кухарі постійно придумують найсмачніші екстрвагантні страви. Але борщ залишається борщем.... блін, знову дискусія про смаки і гарбузову кашу!)))

Все, - замовкла.)))

 20.12.2020 04:01  Борис Костинський => © 

Серго, ти тут з надсадою душі ушкварив про стилі та сенс творчості, а на цей опус ткнулося "аж" 12 читачів і жоден не схотів щось тобі сказати. Ото і все, Серго! Скоріше за все, люди просто не дочитали твої думки - воно їм банально нудно. Хтось гарний лайконув - йди і не кажи, що автори цього крихітного сайтику не є щедрими! ;-)
Серго, Україна - великий хутір, а "Проба пера" - маленький. Хуторяни зайняті своїм і вони не потребують чогось більшого, ніж власні вулики та мальви вздовж тину. :-)))
Хочеш дискусій та навіть лайки - йди до москалів! Там "каклав" ненавидять, але з ними, бодай, ладні балакати та сперечатися. А Україна зараз у такому розібраному стані, що їй не до поетичних стилів та засобів - дав би хтось пляшку соняшникової олії та кіло гречки - то і буде ПОЕТИЧНО! :-)))