Дещо про новітніх "братів" українців - американців. Погляд емігранта з досвідом
з рубрики / циклу «Роздуми»
Пересічний українець, за визначенням відомого усім діяча Олексія Арестовича, - підліток за своєю ментальністю. Наївний, щирий та схильний до самообману. Саме тому в українському середовищі весь час виникають якісь ілюзії стосовно тих, з ким українців зводить їхня, хронічно гірка, доля. Так було за москалів в СРСР, так, на жаль, є і за пострадянської України. Нема нічого більш поганого в житті, як окремої людини, так і людської спільноти, ніж наївні сподівання на "доброго дядю". Такі речі доволі легко можуть привести до незворотних та навіть трагічних наслідків. Саме тому так важливо знати геть усе про тих, з ким ти пов`язав своє сучасне та майбутнє, аби не плекати наївних ілюзій та не впадати згодом у відчай та плачи, коли ті сподівання не справдилися.
Отже! Американці! Хто вони і до чого? Перш за все, потрібно знати, що титульною нацією-локомотивом в США, так само, як в Канаді, Австралії та Новій Зеландії (все це країни Британської Спільноти) є АНГЛОСАКСИ. Саме вони і ніхто інший, щоб там вам хтось не казав про рівність в цих країнах усіх і в усьому!
Якщо мова зайшла про АНГЛОСАКСІВ, то перше, що потрібно знати - це про їхню, я б сказав, дещо патологічну ЗАКОНОСЛУХНЯНІСТЬ. Якщо негри, пуерторіканці чи італійці, котрих в США дуже багато, на закон дивляться без особливого пієтету, то англосакси масово та щиро вважають виконання усіх законів геть в усьому - базовим принципом їхнього буття. Йде це від ПРОТЕСТАНТИЗМУ, котрий майже усі англосакси традиційно сповідують. ЗАКОН, СУМЛІННА ПРАЦЯ ТА ВІРА У ВЛАСНЕ МЕСІАНСТВО - ось, що є найголовнішим у англосаксів, як спільноти.
Але, попри ці, безперечно позитивні риси, англосакси мають, якщо дивитись на них очима українця, чималі вади. Найголовніша з цих вад, на мій погляд, - ЕГОЇЗМ. Англосакси завжди і при всіляких обставинах дбають, перш за все, виключно про себе. Якщо англосакс вкладає десь у щось один долар, то можете, панове, не сумніватися - він сходу мріє і про те, аби повернути згодом вже не один, а десять доларів. Так чи інакше, готівкою чи якимись іншими речами, але повернути!
Іншою вадою американців-англосаксів є НЕЩИРІСТЬ. Українці-емігранти, починаючи стикатися з американцями, часто-густо, впадають у гнів:
- Як так можна? Посміхаються та говорять солодко, а тримають на відстані - навіть і не потикайся з ними брататися!
Ну, то так, панове! Дружба дружбою, а табачок в кожного - свій!
Колись індіяни назвали англосаксів "ЛЮДЬМИ ІЗ ЗМІЇНИМИ ЯЗИКАМИ". Себто такими, котрі мають, фактично, два язика. Що ж, наївні, як діти, індіяни мали рацію - англосакси саме такими і є.
Третьою вадою в цих людей, знову ж таки на мій погляд, не зважаючи на масове відвідування ними церкви у неділю, є їхній, хай і ретельно прихований, АТЕЇЗМ. Бог для них - не суворий батько та суддя, а партнер, з котрим мають бути суто ділові стосунки. Як вони люблять казати, BUSINESS - FIRST.
Враховуючи усі ці речі, українці мають розуміти, чому американці так повільно і так не сповна дають їм зброю у війні з Московією. Чому не нищать мерзотника Путіна під корінь, хоча мають для того абсолютно усі можливості? Чому не хочуть впустити, зкривавлену та змучену війною Україну, під парасольку НАТО? І ще десятки всіляких "ЧОМУ?" Панове, відповідь одна-єдина: "Саме ТАК американцям ВИГІДНО!" А те, що українцям це коштує тисяч життів, то, гей, - це справа третя. Чи ви вже забули, шановні, що США аж двадцять років щось там хімічили у Афганістані, але одного, сумного для тих афганців, котрі пов`язали з ними власні долі, дня просто помахали їм ручкою та кинули цих бідак на поталу талібам, котрим не просто передали усю повноту влади, але ще й добряче їх озброїли? До речі, так само було і у В`єтнамі, з котрого янкеси панічно тікали в, такому далекому нині, 1973-му році.
До чого я все це веду? А до того, панове, що Україні потрібні не "брати-рятівники", а власне жорстке бачення себе, як САМОСТІЙНОЇ держави та нації! Хтось скаже:
- Легко тобі це казати! Без грошей та зброї США нам всім - гаплик!
А я вам відповім, що, аби в Україні не розкрадалися мільярди та при владі були не маланці-українофоби, а українські націоналісти, то і грошей власних було б достатньо на все і - НАВІТЬ! - мали би ядерну зброю, котра зупинила би і Путіна, і всякого, кому заманулося погрожувати існуванню українців, як нації!
Колись, недоброї пам`яті, Жириновський написав книгу з гучною назвою "Іван, запахні душу!" Що ж, якою потворою Жирік не був, але сказав вірно. І я ладен те повторити:
- Іване! Припини жити розхристаним! Перестань наївно вірити крутіям та зайдам! Нажени їх геть! А, як ні, то будь готовий, любий друже, до найгіршого. Отака вона моя правда, земляче Іване! Як кажуть ті самі англосакси, SAD BUT TRUE!
25.06.23р.
Rochester, NY, USA