Танцюючий на кістках
…Шукати щось нове? Стаж і кваліфікація в Северина були, проте йому хронічно не таланило. Всі однокурсники знайшли теплі місця й тихо пожинали купюри. І не те щоб вони збивали зорі з неба - просто ситих кутків на всіх не вистачає. Свого часу він засиджувався ночами на медичних форумах, шукаючи вихід із грошової скрути. Публіка там поділялася на два типи: перші скиглили про те, що недооцінені суспільством, інші, як мантру, повторювали: «Хороший лікар голодним не залишиться»…
Роман Андрія Сем‘янківа «Танці з кістками» (Книга 2022 року за версією ВВС) варто читати залпом, на стоп поставити тут навряд чи вдасться…
Це сумна історія бухаючого паталогоанатома-невдахи, який раптом отримує ліві замовлення від ділків ринку трансплантації органів. Зрештою, яка ж це крамола, якщо забрати у вже мертвої людини якусь дрібничку? Так, крок за кроком головний герой роману Северин Доник потроху звикає до легких, хоча й брудних, грошей, втрачаючи будь-які моральні запобіжники…
Автор «Танців» - професійний лікар, кандидат медичних наук. А отже, як то кажуть, - у матеріалі. Проте вражають не стільки якісь суто професійні реалії твору, чи навіть розкутий іронічний стиль, іноді на межі чорного гумору, а насамперед той післясмак, коли закриваєш останню сторінку. Мимоволі задаєшся питанням: а чи так живеш ти сам?..
Гадаю, Андрій Сем‘янків добре знає відповідь на це запитання, адже у перші дні війни добровольцем записався до лав Збройних Сил України і служить військовим мобільного госпіталю у прифронтовій зоні.
…Надворі панувала спека. Рятувало лише те, що вітер цього дня дув у бік сміттєспалювального заводу, а не від нього.
Перший робочий день після відпустки – це один із найменш гуманних різновидів катування, нарівні з колесуванням або китайською «смертю від тисячі порізів»…
Київ, 2025 рік