Вітаю з днем філолога!
Хто в Інституті філології найкмітливіший? А хто найвеселіший? Хто найрозумніший?
Відповіді на ці питання Ви отримаєте на святковому концерті до Дня філолога, де відбудеться боротьба між хлопцями та дівчатами за право називатися господарем чи господинею ІФ!
29 березня. 16:00. Актова зала Червоного корпусу
Деталі тут:
Вітаю із днем філолога!
Ось і наступило 29 березня – міжнародний день філолога – день, прихід якого завжди очікував із трепетом і завмиранням серця! Хоча, звісно, філолог – це зовсім ніби і не фах, а покликання, тому що любити слово, логос, який є і буде першим із усіх можливих початків, - не професія. А у мову, універсальну знакову систему – один із об’єктів вивчення філології як науки, заглиблені всі ми – члени соціуму. А, отже, всі ми дотичні до філології! І всіх нас я ще раз вітаю із днем філолога!
Філологія – дивовижна наука! Відокремлена, як і всі сучасні гуманітарні дисципліни, від філософії, але зовсім не втратила філософічну заглибленість. Інакше, як іще, якщо не філософською бінарністю, можна пояснити цю двоїстість об’єкта її вивчення? З одного боку філологія – це суха й жорстко регламентована лінгвістика, що вивчає закони побутування мови: стилістика, синтаксис, фонетика, комп’ютерна лінгвістика, типологічне й порівняльне мовознавство… Одні ці назви, списані ніби зі сторінок підручника з латини, здатні навіяти жах на найбезстрашніших. А з іншого боку, об’єктом філологічного вивчення є література, один із найзахоплюючих видів мистецтва, бо не є чимось таким, що можна побачити, почути, торкнути… Література – це уявна даність, авторська фантасмагорія, гра тіней, що їх відкидає світ і, водночас, сама окремий дивовижний всесвіт. І от прочитання та інтерпретація найрізноманітніших текстів також те, чим займаються, обклавшись словниками, значно рідше цукерками, філологи.
А ще всім завжди була відома стара істина: філологічні факультети – це осередок вишуканих найрозумніших і найгарніших наречених! Це нічого, що, буває, вони сліпнуть над фоліантами у бібліотеках, у екстатичній нестямі зазубрюють іноземні слова, або готуються до семінару із семасіології. Ніхто так не відбриє нахабу, не зморгнувши оком і не полізши за словом до кишені не навчить нечему! Ніхто, крім них, не оспіває коханого у віршах і прозі, не засліпить інтелектом, не розставить правильні наголоси й акценти!
«Cogito, ergo sum», – а ми, відкинувши всі обвинувачення у штукарстві, міняємо це перше «мислю» на розмовляю, ствердимо «я говорю, значить я існую, живу, дихаю…»
Хай живе філологія! Хай розквітає новітня філологічна думка! Хай поповнюються філологічні ряди молодими, вдумливими й легковажними, гарними й усміхненим пошуковцями! Віват, філологіє!
Київ, 29 березня 2012