Коло підніжжя п’єдесталу
з рубрики / циклу «ПРИСВЯТИ»
До чорної дати вбивства В’ячеслава Чорновола
(25 березня 1999 року)
(25 березня 1999 року)
Стою сьогодні ранньої години
В думках коло підніжжя п’єдесталу
Того, хто впав на ворогів поталу
Й над ними знісся в почестях ЛЮДИНИ.
У тюрмах і засланнях зрозуміло,
Хто ворог, а від кого ждати ласки.
На волі ж обступили хитрі маски,
А серце підказати не зуміло.
Тепер ти в славі! Радощі і жалі
Спливають в час, як історичні віхи.
Твій РУХ спинився ворогам для втіхи,
Вписавшись на минулого скрижалі.
Мабуть це ми, ті що лишились, винні,
Що не туди йдемо без тебе далі.
Ти ж – в назві вулиць і на п’єдесталі,
Як вічний докір долі України.
