Сумні і недоспівані слова
Paroles, paroles, paroles
Як вами пустку цю заполонити?
Вже жодну мить життя не відновити.
Пливіть у далечінь, мої слова…
Трутизна суму нівечить слова.
Несказане… Не варто й говорити.
Лиш спогадами відтепер нам жити.
У пам’яті лишилися слова…
Нотує час земні прості слова.
Описане і далі буде жити,
Звучати вголос, у душі бриніти.
По кожнім з нас залишаться слова.
Хай жменя пороху розвіється, як прах,
Та збережеться світ в живих словах!
Київ, 26 березня 2012