15.06.2012 09:34

для всіх

437

- | -

 © Юрій Вороньківський

Коли

Коли живуть на світі люди, 

Вони щасливі, й горді тут,

За теє сонце, що їм світить,

І цюю землю, де живуть.

Коли співають вранці люди,

Вони веселі, й раді тут,

За те життя, що вони люблять,

І те, що в світі, і живуть.

Коли радіють ції люди,

Своєму щастю, вже і тут.

За те що ходять в школу діти,

І те що сміх та радість тут.

Коли живуть сьогодні люди,

Вони всім вірять, даже й тут,

Й у те життя, що завтра буде,

І в те, що їх не обмануть.

Коли живуть на землі люди,

Вони вже вірять в те, що тут,

Свобода й рівність завжди буде,

Ніхто й нікого тут не вб’ють.

Коли живуть і чують люди,

Та й розуміють все і вся,

І добре знають – завтра буде,

Ніхто цю землю не продасть.

Коли бувають в світі люди,

Які не знають Віри тут,

То їм й Віри вже не буде,

З людей своїх, що тут живуть.

Коли не бачать в світі люди,

Людину близьку, і живу,

Мабуть вже й совісті не буде,

І як же жити їм, ось тут.

Коли приходить горе людям,

Вони все згадують, і ждуть,

Що чують й їх, оції люди,

І допоможуть, не минуть.

Коли находить голод людям,

Й усі пізнають, що то хліб,

Яке життя, і де ті люди,

Що вміють жити, всі – свої.

Коли живуть розумні люди,

І є в них горе у житті,

Вони і ближньому поможуть,

Неначе брату, що в сім’ї.

Коли прийдуть у гості люди,

Щоб порадіти за своїх,

Що й в нас такеє завтра буде,

І не по віриться, самим.

Коли живуть великі люди.

У своїй величі й красі, 

Тоді і горя вже не буде,

На нашій, стомленій землі.

Коли війна приходить людям,

Не має світу, і життя,

І всі одним живуть, як люди,

І вірять, скінчиться й вона.

Коли ж згадають когось люди,

Що жив, боровся у вогні,

Тоді і пам`ять всім нам буде,

І жити будем, й ми тоді.

Коли ж зійде на світі сонце,

Такеє вранішнє, просте,

Що й жить захочеться сьогодні,

Й напевно завтра, над усе.

Коли ж мудріші стануть люди,

І прийде час у їх житті,

Вони і дітям, внукам скажуть,

Як жити правильно, в сім’ї.

Коли ж живуть і знають люди,

І є що дітям донести,

Що дружба й братство у народі,

Завжди живая в цій землі.

Коли ж народжуються люди,

Усі щасливі, і живі,

Вони надіються, що буде,

І їхня доля у житті.

Коли ж живуть і мріють люди,

І є надія у житті,

Вони веселі, дружні дуже,

І жити будуть на землі.

Коли ж живуть і вірять люди,

Що є і правда на землі,

Тоді і горя їм не буде,

У їх майбутньому житті.

Коли ж живуть на світі люди,

У всій гармонії, й красі,

Вони завжди щасливі будуть,

Й на цій, оновленій землі.

Коли живуть…

Київ, 11.10.2013