Атрибутика козацтва як його невід`ємна складова
Невід`ємною частиною українського козацтва, вагомою складовою його ідеології були клейноди.
КЛЕЙНОДИ (від нім. das Kleinod, польс. klejnot — коштовність, дорогоцінність) — знаки розрізнення козацьких військ та символи влади старшини.
Козацька символіка була представлена такими предметами, як булави, перначі, бунчуки, герби, корогви, печатки, сурми, бубни, труби, каламари. Вони зберігалися з великою пошаною, адже несли в собі не лише практичну цінність, а і великий духовний сенс.
Вперше клейноди були жалувані війську ще у ХVІ ст. польським королем Стефаном Баторієм як ознаки особливої уваги зі сторони польського уряду до низових козаків.
Найважливішою ознакою влади, тобто гетьманування, фігурувала булава. Запорожці не раз казали: "Булава – всьому голова". Пернач – різновид булави, який відрізнявся наявністю шести видовжених виступів і був атрибутом влади полковника.
Найбільшою святинею українського козацтва, звичайно, вважались корогви – прапори. Їх шили з найдорожчих тканин, майстерно оздоблювали вишивкою чи гаптуванням. Найчастіше золотом вишивали образ Покрови Пресвятої Богородиці Діви Марії – заступниці козацтва, або козака з шаблею та мушкетом. Траплялися на бойових козацьких прапорах образи святих (найчастіше – архістратига Михаїла), хрести, сонце, місяць, зірки, зброя, звірі. Спектр кольорів козацьких клейнод різноманітний, та здебільшого були блакитного, жовтого, жовто-блакитного, білого, малинового, червоного й чорного кольорів.
Розглянемо детальніше інші елементи атрибутики Запорозької Січі.
Наприклад, бунчук — це древко завдовжки 2 – 2,5 метри із золотою кулею, на якій було підвішено кінське волосся й червоні мотузки як символ гетьманської влади. Звичай ношення бунчука спочатку був у турків, потім цю традицію перейняли поляки, а тоді вже й українські гетьмани.
Печатка з гербом є символом влади судді. Нею скріплювались всі документи Війська Запорізького, видані кошем універсали, привілеї, дипломатичне листування. На печатці був зображений герб — постать козака з мушкетом і шаблею.
Каламар – символ влади військового писаря. У козацьких канцеляріях чорнильниці-каламари мали найрізноманітніші форми й були, як правило, мистецькими витворами народних умільців. Виготовлялися вони з металу (бронза, срібло), скла або кераміки.
Для довбиша відзнакою були литаври. Без ударів довбиша в литаври не можна було скликати січову раду.
Недарма точилася боротьба за клейноди Богдана Хмельницького, адже козацька символіка вражала і буде вражати ще багато поколінь своєю унікальністю.
